Верховна Рада України рекомендувала Раді національної безпеки та оборони (РНБО) продовжити чинне блокування російських сайтів і соціальних мереж у нашій країні. РНБО зі свого боку передала Президенту проект указу про продовження заборони на російські соцмережі. Президент України Володимир Зеленський підписав цей документ, продовживши блокування ще на три роки. Користувачі не зможуть без додаткових дій отримати доступ до таких соцмереж, як «Вконтакте», «Однокласники», а також сервісів «Яндекс», «Mail.ru», «Доктор Веб», «Касперський», «1С» та деяких інших. Тим часом можна подивитися, який ефект дало попереднє трирічне блокування.
Як починалося блокування
Російські соцмережі та деякі інші компанії та сервіси заблокували в Україні указом президента Петра Порошенка від 16 травня 2017 року, який ввів у дію рішення РНБО України «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Загалом у документі опинилося понад 1200 фізичних та понад 460 юридичних осіб.
Прийняття заборони доступу до російських соцмереж називалося питанням безпеки. Також документ вважався одним з елементів впливу щодо виконання Мінських домовленостей та припинення агресії на сході України.
«Ми продовжуємо тиснути на Росію, щоб змусити її сісти за стіл переговорів, виконати Мінськ, вивести свої війська з української території і припинити агресію», – написав Петро Порошенко того ж дня у Facebook.
Деякі російські компанії та українська політична опозиція висловлювалися, що санкції проти соцмереж направлені проти самих українців.
Юристи і політики заявляли, що указ не підкріплений законами і суперечить Конституції України. Блокування сайтів провайдерами фактично відбувається на добровільній основі. Голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар вказала на те, що рішення РНБО знаходиться поза правовим полем.
У міжнародній правозахисній організаціії Freedom House вважають, що блокування сайтів обмежило права українців і завдало значної шкоди свободі слова, інформаційному простору та економічним інтересам країни. В організації радили переглянути санкції.
Продовження блокування
Наприкінці квітня 2020 року керівник Служби безпеки України (СБУ) Іван Баканов заявив, що блокування соцмереж з РФ має бути продовжено. Дія затвердженого у 2017 році указу завершувалася 15 травня 2020 року.
Депутати з ініціативи фракції «Голос» зібрали 156 підписів для проведення позачергового засідання Верховної Ради для розгляду постанови про продовження заборони на російські соціальні мережі.
На цьому позачерговому засіданні ввечері 13 травня Верховна Рада затвердила постанову, яка рекомендує Раді національної безпеки та оборони продовжити заборону низки російських онлайн-ресурсів та соціальних мереж. Рішення підтримали 248 народних депутатів.
Cекретар РНБО Олексій Данілов 13 травня у коментарі Радіо Свобода заявив, що Рада вже розглянула питання щодо продовження заборони російських сайтів в Україні. «РНБО вже все зробила, чекайте на указ Президента», – сказав Данілов.
Указом № 184/2020 від 14 травня 2020 року Президент Зеленський продовжив блокування соцмереж до травня 2023 року. Рішення почало діяти з моменту його опублікування.
Що дали три роки блокування
Санкції повністю не перекрили українцям доступ до заблокованих веб-сайтів і не завдали серйозної фінансової шкоди російським компаніям, що ставить під сумнів їхню ефективність.
Під час своєї виборної кампанії Зеленський в інтерв’ю РБК-Україна говорив, що користувачам потрібно пояснити причину блокування, запропонувати альтернативу, а тільки потім – закривати.
«І чого ми домоглися? Наші почали обходити заборону. Ви це прекрасно знаєте. Українці обходять, – казав Зеленський. – Ти дай людям платформу – ось де українці, де ми спілкуємося, де у нас однаковий світогляд – і «хлопни» ті».
Фінансова звітність російських компаній, ресурси яких заборонили в Україні, показує, що їхні доходи істотно нижчими не стали.
За даними Інтернет асоціації України, заблоковані санкціями сайти все ще в топ-15 серед українців. За підсумками грудня 2019 року, «Одноклассники», які перебували у 2017 і 2018 роках на восьмому і дев’ятому місцях відповідно, у 2019 році значно підвищили свою популярність, повернувшись на показник 2016 року – на п’яте місце.
«Яндекс» за рік перемістився на дві позиції вгору з восьмого на шосте місце. У рік активації блокування (2017) і за рік до цього він займав п’яте місце. Mail.ru за минулий рік не змінив своєї популярності, залишившись на 15-му місці.
Єдиним, хто за рік втратив свою популярність, став «Вконтакте». Цей сервіс опустився з п’ятого на дев’яте місце.
Що рекомендують правозахисники
Директор представництва Freedom House в Україні Метью Шааф рекомендує владі відмовитися від політики санкціонування сайтів та перейти до більш вибіркового блокування контенту, який являє собою загрозу національній безпеці країни.
Правозахисники також радять змінити підхід до санкцій. Якщо вони дійсно потрібні, вводити їх виключно через суд, а не указом президента або рішенням РНБО.
Також правозахисники вважають потрібним створювати свій власний якісний, багатомовний, достовірний контент, орієнтований на Україну. Необхідно також збільшувати кількість платформ, які беруть участь у його поширенні всередині країни та за її межами.
