Атомні електростанції вважалися одним з джерел, які здатні забезпечити енергією незалежно від погодних умов. Однак глобальне потепління доводить, що це не так. Надійність енергопостачання атомних електростанцій знижується зі зростанням екстремальності погодних умов.
Збільшення середньої температури є однією з найбільш прямих загроз стабільності атомного енергопостачання. Майже 60% виробленої такими станціями енергії є теплом і його потрібно виводити з атомного реактора. Найчастіше для цього використовуються природні або рукотворні водойми (річки, озера, океани). Збільшення температури води внаслідок глобального потепління призводить до погіршення охолодження.
Урагани та тайфуни також є причиною перебоїв енергопостачання. Енергомережі завчасно вимикають райони у зоні природного лиха, щоб уникнути пошкоджень енергомережі. Однак цей фактор був відомий задовго до глобального потепління.
Внаслідок глобального потепління також збільшується популяція деяких тварин, наприклад, медуз. Вони забивають забірники води для охолодження, знижуючи ефективність системи.
За оцінками, з 1990-х років кількість відключень енергопостачання атомних електростанцій внаслідок кліматичних причин зросла у вісім разів. В наступні 40 років через клімат глобальну потужність атомних електростанцій доведеться знизити на 1,4% або 36 ТВт. До 2081-2100 ця цифра складе 2,4% або 61 ТВт.
Спека, шторми, засуха
Атомна галузь веде детальне документування усіх незапланованих вимкнень атомних реакторів. Для глобальних 408 атомних реакторів пов’язані зі зміною клімату відключення можна поділити на два великих сегменти: термальні відключення (спека, засуха, пожежі) та шторми (урагани, тайфуни, потопи).
У випадку спеки та засухи основною проблемою стає відсутність достатньої кількості води для охолодження. Також збільшені популяції деяких видів водних тварин забивають забірники охолоджувальної води.
Шторми та пожежі викликають такі проблеми як пошкодження інфраструктури, завчасні вимкнення, зменшення потужності, евакуація працівників.
З 2010 по 2019 роки основною причиною вимкнень у більшості частин світу були тайфуни, хоча у Західній Європі значний вклад також вносить спека. Засуха є джерелом найбільш тривалих вимкнень.
В 1990-х кількість кліматичних вимкнень атомних реакторів складала 0,2 в рік. В 200-2019 ця цифра зросла до 1,5 вимкнення в рік. На кожен 1 градус Цельсію потепління енергетична потужність атомних станцій знижується на 0,5%.
Атомні станції адаптують до клімату
Сьогодні кліматичні відключення стали основною причиною збоїв нормального постачання енергії атомними станціями. Інші причини за цей час зросли лише на 50%.
В деяких країнах уже запущені дослідження методів по адаптації атомної енергетики до сучасного клімату. В США міністерство енергетики фінансує дослідження способів зменшення потреб у воді для охолодження – так зване сухе охолодження.
Реактори нового покоління також розробляються з можливістю роботи в острівному режимі без обов’язкового підключення до загальної мережі. Це дозволить їм швидше відновлювати свою роботу.
Нові технології атомної енергетики повинні пройти суворий контроль, тому їхнє впровадження не буде швидким. Тому до їхньої появи варто готуватися до збільшеної кількості відключень атомних реакторів внаслідок глобального потепління.
За матеріалами: Arstechnica