Як переміщуватися швидше світла – у DARPA випадково реалізували принцип двигуна Алькуб’єре (варп-драйв)

Дослідники DARPA випадково створили перший у світі варп-драйв, він же двигун Алькуб’єре. Такий двигун працює на основі деформації простору и тому дозволяє переміщуватися швидше світла. Це відкриває шлях до швидких міжзоряних польотів.

Швидкість світла у майже 300 000 км/с є теоретичною межею для існуючих технологій переміщення. Це гігантська цифра, але вона надповільна у космічних масштабах – навіть переліт з одного на інший край Чумацького шляху зі швидкістю світла вимагатиме 100 000 років.

Одним із способів перевищити швидкість світла вважається двигун Алькубьерре (варп-драйв). Це спекулятивна ідея двигуна, заснована на рішенні рівнянь поля Ейнштейна в загальній теорії відносності, яку запропонував фізик-теоретик Мігель Алькуб’єрре у своїй докторській дисертації в 1994 році.

Піонер варп-приводу і колишній фахівець НАСА з варп-приводу доктор Гарольд Уайт повідомив про успішний прояв реального варп-міхура в реальному світі. За словами Уайта, цей перший у своєму роді прорив встановлює нову відправну точку для тих, хто намагається створити повнорозмірний космічний корабель на базі варп-драйву.

“Щоб бути ясним, наше відкриття не є аналогом варп-міхура, це справжній, хоча і скромний і крихітний варп-міхур”, – сказав Уайт на брифінгу, швидко відмовившись від думки, що це щось інше.

Коли доктор Уайт почав своє останнє фінансоване DARPA дослідження користувацьких порожнин Казимира (унікальна структура мікромасштабу), він не очікував наштовхнутися на це потенційно історичне відкриття.

“Деяка робота, яку ми виконуємо для управління оборонних наук DARPA, полягає у вивченні користувальницьких геометрій порожнини Казимира, – пояснив Уайт на форумі з рухової енергії Американського Інституту аеронавтики і астронавтики (AIAA) в серпні 2021 року. – У процесі виконання цієї роботи ми ніби випадково зробили відкриття”.

Відкриття полягає в тому, що при проведенні аналізу, пов’язаного з проектом DARPA, при оцінці можливої структури щільності енергії, присутньої в порожнині Казимира, була виявлена структура мікро/нанорозмірного масштабу, яка передбачає негативний розподіл густини енергії. Це досить близько відповідає вимогам до метрики Алькуб’єрре.

Це випадкове відкриття, говорить Уайт, не тільки підтверджує передбачену  структуру варп-міхура, але також призводить до потенційних шляхів, за якими він і інші дослідники можуть слідувати, намагаючись спроектувати і побудувати космічний корабель з варп-драйвом.

Щоб ще більше підкреслити новаторські результати і просунути дослідження вперед, Уайт і його команда розробили концептуальний дизайн для наномасштабного корабля з варп-приводом. Віртуальна модель складається з сфери діаметром 1 мікрон, розташованої в центрі циліндра діаметром 4 мікрона.

Враховуючи, що DARPA платить лабораторії LSI Eagleworks за дослідження порожнин Казимира, а не за випадкове виявлення варп-міхура, Уайт і його команда залишаються сфокусованими на поточній роботі.

Зрештою, з огляду на масштаб цього відкриття та його потенційні наслідки, Уайт вважає, що це лише питання часу, коли його міні-варп-корабель спроектують і випробують в реальності.