Соцмережі це заперечують. Але їхні користувачі та автори контенту дедалі більше говорять про тихе придушення контенту. Цензура відбувається приховано – її називають ще тіньовим баном або мовчазною цензурою. Результатом є відсутність довіри до інтернету.
Особливість тіньового бану (shadowban) в тому, що користувача не блокують на порталі. Але він перестає існувати для інших людей і йому не повідомляють про це. Користувачі не мають можливості напевно визначити, чи їх забанили, чи їхній контент просто не популярний, особливо якщо задіяні алгоритми рекомендацій.
Майже всі, хто вважає, що до них застосували тіньовий бан, не можуть знати напевно, що їх заблокували. І це проблема не лише для користувачів, а й для платформ.
Коли слово shadowban вперше з’явилося на форумах на початку 2000-х, воно означало щось більш конкретне. Це був спосіб для модераторів онлайн-спільноти боротися з тролями, лайно-постерами, спам-ботами та всіма, кого вони вважали шкідливими. Їхні повідомлення ставали невидимими для всіх, окрім самих заблокованих.
Але протягом 2010-х років, коли соціальні мережі перетворилася на основний світовий засіб обміну інформацією, а модерація контенту стала складнішою, це слово ставало все більш поширеним і набагато більш заплутаним.
Сьогодні люди використовують shadowban для позначення широкого спектру способів, яким платформи можуть видаляти або зменшувати видимість свого контенту, не повідомляючи їм.
Французьке дослідження переглянуло понад 2,5 мільйона профілів у Twitter і виявило, що майже кожен 40 був в тіньовому бані.
Інші докази надходять від користувачів, які старанно документують свій власний досвід. Наприклад, науковець соціальних медіа Кароліна Ар опублікувала статтю в академічному журналі, в якій розповідається про те, як Instagram тихо й систематично приховує контент про танці на пілоні зі своїх хештегів на вкладках «Останні» та на сторінках «Дослідження».
Meta, раніше Facebook, навіть має патент на тіньовий бан, поданий у 2011 році та виданий у 2015 році, згідно з яким «система соціальних мереж може відображати заблокований контент користувачеві, який коментує, так, що користувач, який коментує, не дізнається, що його чи її коментар заблоковано».
Більше того, багато користувачів соціальних мереж вважають, що їх фактично забороняють. Згідно з новим дослідженням, Центру демократії та технологій (CDT), майже кожен десятий користувач соціальних мереж у США вважає, що їх заблоковали.
Тіньовий бан сприяє параної, підриває довіру до соціальних мереж і завдає шкоди всьому онлайн-дискурсу. Це надає популярності техно-лібертаріанцям, які прагнуть взагалі підірвати практику модерації контенту, наприклад, тим, хто стікається в альт-праві соціальні мережі.
Що робить тіньовий бан таким складним – так це те, що в деяких випадках це може бути необхідним злом. Користувачі інтернету креативні, а зловмисники вчаться на роботі фільтрів в соцмережах. Подумайте про провокатора, який публікує набір неприйнятних постів, щоб побачити, який з них потрапляє через автоматизований фільтр.
Тіньовий бан дозволяє платформам придушувати шкідливий контент, не даючи людям, які публікують його, підказку, як уникнути виявлення наступного разу.
Таким чином, компанії соціальних медіа стикаються з проблемою. Вони повинні мати можливість тіньового бана, коли це необхідно, але не підривати довіру користувачів.
Зробити тіньовий бан незаконним – це саме те, що намагалися зробити кілька політиків США. Найближчими зусиллями є Закон Флориди «Зупинити цензуру в соціальних мережах», який підписав губернатор Рон ДеСантіс у травні 2021 року. Але документ заблоковав суд до того, як він набув чинності.
За матеріалами: The Atlantic
