Дубайський космічний стартап LEAP 71 успішно випробував надрукований на 3D-принтері ракетний двигун. Ключова особливість двигуна – його повністю розробив штучний інтелект під назвою Noyron. Цей двигун, виготовлений з міді, був розроблений автономно без допомоги людини. Створений двигун Noyron TKL-5, який використовує рідкий кисень і гас, чудово працював з першої спроби, виробляючи тягу 5000 Ньютонів (500 кг), генеруючи очікувану потужність 20 000 кінських сил і пройшовши всі випробування, включаючи тривале горіння.
Успішне випробування вогнем відбулося на випробувальному полігоні Airborne Engineering у Вескотті, Великобританія, де двигун спочатку короткочасно випробували для підтвердження початкових характеристик. Після проходження цього тесту він пройшов довший 12-секундний режим роботи, щоб підтвердити його здатність підтримувати стабільну роботу. Обидва випробування показали здатність двигуна справлятися з навантаженнями та теплом ракетного двигуна.
«Це важлива віха як для нас, так і для всієї галузі. Тепер ми можемо автоматично створювати функціональні ракетні двигуни та безпосередньо переходити до практичної перевірки», – сказала аерокосмічний інженер Жозефін Лісснер, співзасновник і керуючий директор LEAP 71.
Від остаточної специфікації до виробництва двигуна пройшло менше двох тижнів, що дуже швидко. У традиційному ракетобудуванні цей процес може тривати багато місяців або навіть років. Наприклад, двигун Merlin від SpaceX, який приводить в дію ракету Falcon 9, пройшов кілька років від початкової розробки до свого першого успішного польоту. Розробка сімейства двигунів Merlin почалася на початку 2000-х років, а перший політ Falcon 1 відбувся в 2006 році.
Використання Noyron забезпечує швидку ітерацію та тестування змін конструкції двигуна. Кожну нову ітерацію движка можна створити за лічені хвилини.
Для цього проекту LEAP 71 співпрацював з кількома партнерами. Німецька компанія 3D-друку з металу AMCM надрукувала двигун на своїй машині EOS M290, використовуючи мідний сплав (CuCrZr), матеріал, відомий своєю чудовою теплопровідністю та здатністю витримувати високі температури, що робить його ідеальним для компонентів ракетних двигунів. Університет Шеффілда займався постобробкою та підготовкою до тестування, а гаряче вогневе випробування провели у червні 2024 року.
Аналіз двигуна після випробувань показав, що він залишився непошкодженим і повністю справним. Команда Шеффілдського університету розібрала двигун для перевірки, підтвердивши його міцність. Цей ретельний аналіз дав цінні дані для майбутніх проектів і вдосконалення моделі Noyron.
Дані тесту допоможуть LEAP 71 ще більше просунути Noyron Компанія вже співпрацює з провідними аерокосмічними компаніями в США, Європі та Азії, щоб комерціалізувати свої ракетні двигуни.
