При слові «радіоактивний» на думку часто спадає токсичний шлам або жахливі мутації. Попри це, речовини, які зазвичай використовуються у фантастичних фільмах, можуть мати несподівано позитивне застосування.
Вчені, які працюють над проектом з доволі креативною назвою Rhisotope Project, почали вводити радіоактивні ізотопи у роги диких носорогів у Південній Африці. І це зовсім не означає, що носороги світитимуться в темряві або перетворяться на «Токсичного месника» — мета полягає у відлякуванні браконьєрів та контрабандистів, які працюють на нелегальному ринку рогів.
Більшість видів носорогів перебувають під загрозою зникнення. Чорний, яванський та суматрський носороги критично зникаючі, і кількість особин останніх двох ледве сягає двозначних чисел. Залишаються лише дві особини північного білого носорога, обидві самки. Всі вони майже знищені полюванням.
Єдиний вид, що ще не перебуває під загрозою, — південний білий носоріг. Найбільші популяції цих тварин мешкають у саванах Південної Африки, проте вони все ще знаходяться у стані близькому до вразливого. Браконьєри полюють на їхні роги, які різьблять як предмети розкоші або перетирають у порошок для традиційної медицини.
Вчені з Університету Вітватерсранда у Йоганнесбурзі реалізують зміни через Rhisotope Project, який розроблявся шість років до старту тестування минулого року на 20 носорогах. Радіоактивний матеріал у рогах можна виявити обладнанням на кордонах, коли контрабандисти намагатимуться провести їх через митницю.
Проєкт очолює професор Джеймс Ларкін із відділу радіаційної та медичної фізики університету. Rhisotope Project — це спільна ініціатива вчених Wits, Міжнародного агентства з атомної енергії (IAEA) та провідних експертів із захисту носорогів. Під час тестової фази тварин спостерігали шість місяців, щоб упевнитися у безпечності проєкту. На відео з документування роботи Ларкіна та його команди видно, як вони переносять кейси з яскравими жовтими попереджувальними знаками радіоактивності. Заспокоїних носорогів із захисними окулярами під час процедури отримують невеликі дози радіоактивного матеріалу у роги.
«Ми переконливо продемонстрували, через моделювання та інші дослідження, що дози матеріалу не завдають шкоди цим тваринам», — заявив Ларкін, головний науковий співробітник проєкту, під широкополим капелюхом та сонцезахисними окулярами під палючим сонцем Південної Африки.
Під час тестової фази в січні невеликі дози ізотопів увели у роги двадцяти носорогів у біосферному заповіднику Waterberg (ЮНЕСКО), який слугує оазисом у посушливому кліматі. Аналізи крові не показали негативних ефектів. Дослідники застосували біологічну дозиметрію, яка оцінює шкоду клітинам від радіації, включно з потенційним впливом на генетику. Формування мікроядер у білих кров’яних клітинах — ознака руйнування хромосом, що спершу тестувалося після аварії на Чорнобильській АЕС. Усі тестові результати були негативними, що дозволило масштабувати проєкт.
Проєкт вже має перевагу завдяки існуючій світовій ядерній інфраструктурі безпеки. Понад 11 000 портальних моніторів і підготовлених співробітників на аеропортах і портах забезпечують виявлення радіоактивного матеріалу. Роги з ізотопами майже неможливо провезти контрабандою. Тести на 3D-друкованих рогах з тими ж ізотопами підтвердили ефективність. Монітори виявляють навіть найменші сліди радіоактивних частинок.
Браконьєрство залишається серйозною проблемою в Південній Африці: кожні 20 годин гине один носоріг заради рогу, а у 2024 році 420 носорогів стали жертвами браконьєрів. Торгівля дикими тваринами — третя за величиною форма організованої злочинності у світі. Rhisotope Project планує розширити програму й на інші види, що перебувають під загрозою, зокрема слонів та панголінів.
«Мета проєкту — знецінити роги в очах кінцевих споживачів, переконати тих, хто хоче володіти рогом як символом багатства, що це насправді не те, що їм потрібно», — сказав Ларкін. «Ці тварини занадто цінні та рідкісні, щоб використовувати їх як символи багатства».
