Блокувальники реклами стали критично важливими елементами браузера для виживання в інтернеті в 2025 році. Але верховний федеральний суд Німеччини (BGH) поставив під сумнів саме існування блокувальників реклами. Суд почав розглядати питання: чи можна вважати ці програми — які за замовчуванням блокують певні елементи вебсайтів — формою порушення авторського права. Справу ініціювали правовласники.
Справу ініціювало видавництво Axel Springer, один із найбільших німецьких та європейських медіахолдингів, яке подало позов проти Eyeo GmbH, компанії-розробника Adblock Plus. Цей блокувальник вважається якщо не одним із найефективніших, то точно є найвідомішим блокувальником реклами.
Чому це небезпечно
Якщо блокувальники реклами будуть визнані незаконними в Німеччині, наслідки вийдуть далеко за межі одного інструменту. Розробник єдиного існуючого альтернативного браузера Firefox компанія Mozilla попереджає: створення такого прецеденту може відкрити шлях до правових атак проти інших розширень, які захищають приватність, підвищують доступність чи безпеку користувачів.
Axel Springer вже понад десять років веде юридичну боротьбу з Eyeo, стверджуючи, що блокувальники втручаються у його право контролювати спосіб відображення захищеного авторським правом контенту. Видавництво наполягає: змінюючи вигляд сайту в браузері, Adblock потенційно порушує німецьке авторське право.
Раніше Adblock Plus неодноразово виходив переможцем у судах. Проте у 2025 році BGH скасував частину рішення гамбурзького апеляційного суду (2023 рік) і відправив справу на додаткове розслідування фактів.
Суть юридичного питання
Все зводиться до визначення: чи є зміна відображення сайту на боці користувача (через DOM та CSSOM у браузері) — порушенням авторських прав?
-
DOM (Document Object Model) описує структуру сторінки й контент, що завантажується.
-
CSSOM (CSS Object Model) визначає вигляд та стиль відображення.
Якщо суд вирішить, що блокувальники змінюють захищений авторським правом спосіб відображення сайту, то вони можуть бути прирівняні до незаконних інструментів. У такому випадку Німеччина стане другою країною у світі після Китаю, де блокувальники реклами заборонені.
Чому це питання історичне
-
У минулому схожі дискусії точилися довкола копіювальних пристроїв, касетних магнітофонів, торрентів — технологій, які видавці та правовласники вважали загрозою. Більшість із них згодом стали буденністю, але щоразу на початку точилися судові баталії.
-
Тепер під загрозою опинилися браузерні розширення, які для багатьох стали невід’ємним інструментом безпеки та зручності.
Що далі
Справу знову розглядатиме суд у Гамбурзі. Процес може тривати рік чи два. До остаточного рішення майбутнє Adblock Plus у Німеччині залишається невизначеним, а разом із ним — і перспектива цифрової приватності у всій Європі.
Якщо інші країни наслідують приклад Німеччини, ми можемо отримати масштабну юридичну битву за контроль над тим, хто визначає, як виглядає інтернет: користувач чи видавець.
