Компанія Visa робить ставку на те, що епоха, коли споживачі самостійно проходять усі кроки кошика та сторінок оформлення покупки, добігає кінця. Платіжний гігант заявляє, що вже здійснив сотні реальних транзакцій, ініційованих штучним інтелектом, разом із партнерами, фактично довівши, що агентна комерція може безпечно працювати поза демонстраціями та маркетинговим шумом. Якщо ці припущення справдяться, 2025 рік стане останнім повним роком, коли більшість людей здійснюватимуть покупки самостійно, а AI-агенти поступово перейдуть від пошуку товарів до фактичного здійснення покупок.
За даними Visa, майже половина споживачів у США вже використовують інструменти штучного інтелекту щонайменше для одного завдання, пов’язаного з покупками. Це може бути порівняння цін, пошук альтернатив або отримання персоналізованих рекомендацій. Така зміна поведінки має значення, оскільки вона впливає на те, де зосереджується реальна купівельна спроможність. Коли AI-агент стає достатньо надійним не лише для рекомендацій, а й для здійснення покупки, сам процес оформлення замовлення змінюється. Visa вважає, що до святкового сезону 2026 року мільйони споживачів покладатимуться на AI-агентів для завершення покупок, і компанія прагне стати тією інфраструктурою, на якій ці транзакції працюватимуть.
Цей напрямок розвитку базується на ініціативі Visa Intelligent Commerce, яку компанія запустила раніше цього року з метою формалізувати безпечну взаємодію систем штучного інтелекту з платіжними механізмами. Visa позиціонує це як логічне продовження десятиліть використання AI для виявлення шахрайства та забезпечення безпеки транзакцій. Водночас принципова відмінність полягає в тому, що «користувачем» тепер не завжди є людина. Ним може бути програмний агент, який діє на основі чітких інструкцій, бюджетів і обмежень, заданих власником картки.
Особливу увагу ця заява привертає тому, що Visa більше не обмежується теоретичними міркуваннями. Понад 100 партнерів уже працюють у межах екосистеми, а десятки з них активно розробляють рішення у тестовому середовищі Visa. Понад 20 AI-агентів і платформ для їх підтримки вже інтегруються безпосередньо з Visa Intelligent Commerce, а сотні контрольованих транзакцій відбулися у реальних умовах. Це має принципове значення, оскільки у сфері платежів жодна технологія не вважається повноцінною, доки вона не витримає навантаження реального трафіку.
У США кілька ранніх пілотних проєктів уже працюють у закритому бета-режимі. Компанія Skyfire забезпечує роботу агенту рекомендацій Consumer Reports, який може демонструвати реальну покупку, наприклад придбання навушників Bose за допомогою автоматизації браузера. Nekuda дає змогу користувачам, орієнтованим на моду, переходити від образів, згенерованих AI, до оформлення покупки в один дотик, поєднуючи застосунки на кшталт Gensmo та Price.com з ритейлерами, зокрема Fabrique і Honeylove.
PayOS забезпечує агентне оформлення покупок для клієнтів BeyondStyle, які замовляють товари з Jomashop. Компанія Ramp обрала більш бізнес-орієнтований підхід, використовуючи Visa Intelligent Commerce для автоматизації B2B-платежів і корпоративних рахунків, водночас зберігаючи можливість отримання кешбеку за картковими транзакціями.
Спільною рисою всіх цих прикладів є не яскраві споживчі AI-рішення, а непомітна, але критично важлива інфраструктура. Visa намагається зробити так, щоб покупки, ініційовані AI, сприймалися так само буденно, як дотик картки або натискання кнопки «купити зараз». Саме тут виникає підстава для обережності.
Масове впровадження AI-керованих платежів може знизити бар’єри настільки, що споживачі почнуть витрачати кошти без повноцінного усвідомлення рішення. Для людей, які вже мають труднощі з бюджетуванням або імпульсивними покупками, передача повноважень з оформлення платежів агенту може не зменшити, а посилити проблеми. Зручність є потужним чинником, але вона не завжди є безпечною.
У Visa, схоже, усвідомлюють, що довіра стане ключовим фактором цього переходу. Жоден продавець не зацікавлений відкривати свої вітрини для зловмисних ботів, що маскуються під покупців, і жоден споживач не захоче агента, якого можна скомпрометувати. Для розв’язання цієї проблеми Visa разом із групою партнерів раніше цього року представила протокол Trusted Agent Protocol.
Його мета полягає в тому, щоб продавці могли відрізняти легітимних AI-агентів, які діють від імені реальних клієнтів, від автоматизованих зловживань. До цієї ініціативи приєдналася компанія Akamai, додавши свої інструменти виявлення ботів, поведінкового аналізу та периферійної безпеки. У сукупності це має зробити агентний трафік ідентифікованим, автентифікованим і менш ризикованим, ніж сучасний інтернет, переповнений ботами.
У географічному вимірі Visa також закладає підґрунтя за межами США. Пілотні програми в регіонах Азійсько-Тихоокеанського басейну та Європи очікуються на початку 2026 року. У Латинській Америці та Карибському басейні компанія повідомляє про підготовку ключових продавців до AI-керованих покупок упродовж наступного року.
На Близькому Сході Visa вже співпрацює з компанією Aldar, щоб дозволити клієнтам в ОАЕ використовувати AI-агентів для обробки повторюваних платежів, таких як сервісні збори у сфері нерухомості. Йдеться не про імпульсивні покупки, а про регулярні зобов’язання, які можуть стати найбільш безпечним стартовим сценарієм для агентних платежів.
У ширшому контексті цей процес виглядає не як раптова революція, а як логічний етап розвитку. Пошук товарів перемістився від пошукових систем до стрічок рекомендацій. Тепер оформлення покупки може перейти від людини до програмного агента. Visa прагне забезпечити, щоб у цьому разі контроль над рівнем довіри залишався за нею.
Питання про те, чи готові споживачі насправді дозволити програмному забезпеченню витрачати їхні кошти, залишається відкритим. Ймовірно, впровадження буде нерівномірним: обережні користувачі долучатимуться поступово, тоді як інші прийматимуть зручність, не завжди повністю усвідомлюючи компроміси.
У будь-якому разі інфраструктура створюється вже зараз. Якщо часові рамки Visa справдяться, до кінця 2026 року агентна комерція перестане бути новинкою. Вона стане ще одним звичним способом руху грошей, з усіма позитивними і негативними наслідками.
