Мобільні застосунки для відмови від куріння можуть бути приблизно утричі ефективнішими у допомозі з припиненням вживання тютюну, ніж покладання виключно на силу волі. Існує багато підходів до відмови від куріння, зокрема нікотинозамісна терапія, поведінкова підтримка або повна відмова без допоміжних засобів. Жоден із цих методів не є простим, однак результати досліджень свідчать про те, що використання мобільних застосунків для припинення куріння може суттєво підвищити шанси на успіх.
Такий висновок зроблено на основі метааналізу 31 клінічного випробування за участю понад 12 000 осіб, у межах якого порівнювалися різні стратегії втручання для відмови від куріння. Дослідження було опубліковане в науковому журналі BMJ Evidence Based Medicine і мало на меті детальніше оцінити ефективність мобільних застосунків у процесі припинення куріння, з огляду на те, що вони можуть охоплювати велику кількість людей і не потребують значних фінансових витрат.
Хоча існують десятки наукових робіт, присвячених цій темі, автори метааналізу зазначили, що попередні систематичні огляди часто давали суперечливі результати через невеликі вибірки або швидке застарівання самих застосунків. Саме тому було відібрано 31 дослідження, опубліковане в період з 2018 по 2025 рік. У більшості з них брали участь мешканці країн з високим рівнем доходу, зокрема США, Німеччини, Іспанії та Японії.
Дванадцять із цих досліджень порівнювали використання мобільних застосунків із повною відсутністю або мінімальною підтримкою щодо відмови від куріння. Чотирнадцять досліджень аналізували ефективність застосунків у поєднанні з традиційними методами порівняно з використанням лише традиційних підходів. Ще п’ять робіт були присвячені порівнянню застосунків, заснованих на психологічно-поведінкових теоріях, із більш загальними поведінковими програмами. Самі застосунки базувалися на різних методологічних підходах, зокрема когнітивно-поведінковій терапії та терапії прийняття і відповідальності. Частина з них була спрямована на безпосередню зміну курильної поведінки відповідно до клінічних рекомендацій, інші ж використовувалися як допоміжний інструмент поряд із фармакологічним лікуванням.
Серед застосунків, що аналізувалися в межах метааналізу, були Tobbstop, ігровий застосунок для курців в Іспанії, Craving to Quit, орієнтований на практики усвідомленості, а також Quit with US, розроблений для молодих дорослих курців у Таїланді.
Більшість досліджень ґрунтувалися на самозвітах учасників. Ключовим показником було фактичне припинення куріння. Дослідники використовували критерій «безперервна шестимісячна абстиненція», який означав, що людина викурила не більше п’яти сигарет за шість місяців і не курила взагалі протягом тижня перед контрольним обстеженням. Також оцінювався показник «семиденна точкова абстиненція», який фіксував відсутність куріння за останні сім днів на контрольних етапах через один, три та шість місяців.
Окрему увагу було приділено дослідженням, у яких самозвіти підтверджувалися медичними тестами, такими як аналіз видихуваного повітря на вміст чадного газу або лабораторні тести сечі на котинін, що дозволяло об’єктивно підтвердити факт відмови від куріння.
Результати метааналізу показали, що застосунки для смартфонів загалом є ефективним інструментом для припинення куріння як при самостійному використанні, так і в поєднанні з традиційними методами. Особи, які користувалися застосунками для відмови від куріння, мали приблизно утричі вищі шанси утримуватися від куріння щонайменше протягом шести місяців порівняно з тими, хто отримував мінімальну підтримку або не отримував її взагалі. У перерахунку на тисячу осіб використання застосунків призводило приблизно до сорока додаткових успішних випадків відмови від куріння порівняно з базовими порадами або повною відсутністю допомоги.
Найвищу ефективність застосунки демонстрували у поєднанні з традиційними методами, такими як медикаментозне лікування або поведінкове консультування. Зокрема, при комбінуванні із фармакотерапією кількість осіб, які успішно припинили куріння, зростала приблизно на 196 на кожну тисячу учасників порівняно з використанням лише традиційних методів. Крім того, застосунки, побудовані на когнітивно-поведінкових підходах або практиках усвідомленості, були значно ефективнішими у підтриманні утримання від куріння під час семиденних контрольних перевірок на третьому та шостому місяцях.
Водночас дослідники наголосили, що загальна якість наявних доказів наразі оцінюється як низька через низку обмежень. Багато досліджень мали невеликі вибірки або значною мірою покладалися на самозвіти учасників. У частині робіт понад 30 відсотків учасників припиняли участь до завершення дослідження. Крім того, більшість досліджень проводилися у країнах з високим рівнем доходу, що ускладнює екстраполяцію результатів на інші регіони світу.
Значущість таких застосунків полягає не лише в їх потенційній ефективності, а й у здатності надавати підтримку безпосередньо в повсякденному житті. За умов майже універсального використання смартфонів вони можуть забезпечувати персоналізовану допомогу в будь-який момент, фіксувати прогрес і підтримувати довготривалу залученість, не замінюючи при цьому медичних спеціалістів чи медикаментозне лікування, а доповнюючи їх.
Подальший розвиток цього напряму потребує проведення масштабних, методологічно виважених досліджень, які дозволять відокремити реальний ефект від впливу новизни або плацебо. Такі роботи мають визначити, які саме функції застосунків забезпечують найбільший результат, для яких груп курців вони є найбільш ефективними та наскільки стійким є досягнутий ефект у довгостроковій перспективі.
