Слоти M.2 NVMe на материнських платах комп’ютерів зазвичай сприймаються виключно як роз’єми для твердотільних накопичувачів. Проте з технічної точки зору це лише інший форм-фактор для інтерфейсу PCI Express, до якого можуть підключатися різноманітні периферійні пристрої. У більшості сучасних систем слот M.2 NVMe забезпечує до чотирьох ліній PCIe, що робить його функціональним еквівалентом повнорозмірного слота PCIe x4.
З огляду на це, логічно припустити, що до таких слотів можуть підключатися не лише накопичувачі, а й інші типи пристроїв, за умови наявності відповідного перехідника. Це припущення не є теоретичним, оскільки вже сьогодні існують комерційні або саморобні рішення, які дозволяють використовувати можливості цього сучасного інтерфейсу, і деякі з таких сценаріїв виглядають доволі нестандартно з інженерної точки зору.
Одним із найбільш показових прикладів використання слота M.2 NVMe є підключення повноцінної відеокарти настільного комп’ютера. Такий підхід є актуальним передусім для ноутбуків, оскільки альтернативні варіанти підключення зовнішніх графічних процесорів, зокрема через OCuLink, Thunderbolt або USB4, мають суттєво обмежену пропускну здатність. У результаті відеокарта в більшості випадків працює лише з частиною тієї продуктивності, на яку вона здатна в умовах повноцінного підключення.
Використання перехідника з M.2 на стандартний слот PCIe дозволяє отримати доступ до чотирьох ліній PCIe. У випадку інтерфейсів PCIe 4.0 або PCIe 5.0 це означає досить значну пропускну здатність. Хоча цього недостатньо для повного розкриття потенціалу відеокарт високого класу, такий варіант забезпечує істотно вищу продуктивність порівняно з більш поширеними зовнішніми рішеннями. Основним обмеженням залишається те, що більшість ноутбуків не мають зовнішнього доступного слота M.2, призначеного для такого використання, що робить подібну конфігурацію практично доцільною лише у разі стаціонарного застосування ноутбука як настільного комп’ютера без потреби у транспортуванні.
Чому це працює і чому іноді не працює
Різні типи ключів M.2 забезпечують доступ до різних сигнальних ліній. Деякі слоти M.2 підтримують виключно PCI Express, інші додатково реалізують SATA або USB, а окремі варіанти мають розводку, спеціально призначену для мережевих карт. Хоча фізично роз’єм може виглядати однаково, його електричні можливості можуть суттєво відрізнятися залежно від конкретної реалізації на материнській платі.
Додатковими факторами є живлення та охолодження. Питання енергоспоживання може бути вирішене за допомогою зовнішніх джерел живлення, що є типовим для продуктивних конфігурацій. Охолодження також не є принципово новою проблемою, оскільки високошвидкісні NVMe-накопичувачі вже вимагають ефективного тепловідведення.
Окрему роль відіграє підтримка з боку BIOS або UEFI, оскільки система повинна коректно розпізнавати тип підключеного пристрою. Крім того, фізичні габарити деяких перехідників і карт розширення обмежують їх використання лише корпусами середнього або великого розміру, що додатково звужує сферу практичного застосування таких рішень.
