Криптовалютний ринок – сотні мільярдів доларів. Криптовалюти опанували навіть далекі від технологій корупціонери. Але ніхто так і не знає, хто та людина, яка вигадала концепцію криптовалют. Відомо лише вигаданий псевдонім анонімного творця біткоїна – Сатоші Накамото. Це вже багато років залишається зручним приводом для безкінечних спекуляцій, проте свіже розслідування видання New York Times спробувало поставити крапку в цих пошуках, вказавши на британського криптографа Адама Бека. Журналіст Джон Каррейру, який раніше прославився викриттям шахрайської компанії Theranos, вирішив, що саме Бек є головним кандидатом на роль батька першої криптовалюти, проте сам криптограф категорично заперечує свою причетність до створення біткоїна. Попри наполегливі спроби медіа пов’язати відомих фахівців із цим містичним образом, доказів, які б витримували серйозну перевірку, досі не надано, що робить чергову гучну заяву швидше інтелектуальною вправою, ніж сенсаційним викриттям.
Аргументація журналістів базується на тому, що Адам Бек ідеально вписується у профіль розробника, оскільки він є автором системи Hashcash, яка фактично стала фундаментом для алгоритму майнінгу біткоїна, і наразі очолює компанію Blockstream. Сам Бек іронічно погоджується з тим, що він дійсно є зручним підозрюваним, враховуючи його вік та належність до спільноти британських шифропанків, проте слушно зауважує, що використання японського псевдоніма в такому контексті виглядає принаймні дивним. Відсутність прямих доказів змушує сумніватися в остаточності висновків розслідування, адже збіги в технічних поглядах людей однієї професійної сфери не є свідченням їхньої тотожності.
Для формування своїх доказів журналіст скористався допомогою штучного інтелекту, який аналізував архіви електронної пошти та дописи на тематичних форумах за період з 1992 по 2008 рік на предмет спільних мовних особливостей чи граматичних помилок. Алгоритм порівнював стилістику написання текстів, шукаючи збіги у пунктуації чи специфічному вживанні слів, проте Адам Бек у соціальній мережі X досить влучно назвав результати цього аналізу комбінацією збігів та стандартних висловів, характерних для людей з ідентичним фаховим досвідом. Зрештою, спроба перекласти відповідальність за ідентифікацію особи на алгоритми лише підкреслює відчайдушне бажання медіа знайти відповідь на питання, яке, ймовірно, зовсім не потребує розгадки для подальшого функціонування фінансових технологій.
