Смартфони стають все більш потужними, допомагаючи швидше виконувати наші повсякденні завдання. Ми рік за роком спостерігаємо значні технічні покращення: якості камери, продуктивності процесора, ємності накопичувачів та більших і яскравіших екранів. Однак, попри весь цей прогрес, смартфони не стають кращими з точки зору дизайну та відчуття в руці. Ось кілька гарячих проблем в трендах дизайну сучасних смартфонів.
1. Масивні розміри
Більші дисплеї забезпечують більший комфорт під час перегляду контенту на телефоні, але водночас роблять використання телефону однією рукою кошмаром. Зі збільшенням розмірів смартфонів стало практично неможливо дотягнутися до всіх чотирьох кутів дисплея без необхідності повністю жонглювати телефоном в руках.
Ситуація погіршується тим, що інтерфейс операційних систем та додатків робиться так, наче телефони все ще зручні 4-дюймові, коли однієї руки вистачало. Панель швидких налаштувань, адресний рядок браузера, кнопки меню в додатках – усі ці та інші елементи зазвичай розташовуються у верхній частині екрану, до якої на сучасному телефоні можна дотягнутися лише другою рукою.
Більші дисплеї також потребують більш ємнісних батарей, що збільшує вагу телефону. Телефони уже давно важать понад 150 грамів, а топові моделі наближаються до 250 грамів (Galaxy S23 Ultra – 234 грами, Apple iPhone 14 Pro Max – 240 грамів). Така вага викликає реальні медичні проблеми – існує навіть термін «смартфонний мізинець».
Додайте до цього той факт, що багато людей також вдягають чохол на свої і без того великі телефони.
2. Скляні спинки
Скло крихке, на ньому помітна будь-яка подряпина, воно швидко покривається жиром та брудом, воно погано проводить тепло і тому гаджет перегрівається, воно слизьке. Але з дивних причин скло вважається преміальним матеріалом. Звісно, якби це було сапфірове скло, тоді можна було б казати про преміальний матеріал: його вартість така, що навіть Apple дозволяє собі робити з нього лише захисне скло камери.
А ще заміна скляної задньої кришки коштує ціле багатство, і тому багато користувачів одразу виймають свій телефон із такого преміального матеріалу та кладуть його в чохол, щоб більше ніколи не побачити та не торкнутися скляної задньої спинки свого телефону.
3. Дорогий ремонт
Із телефонів зробили скляні бутерброди, водночас розміщуючи між екраном та задньою кришкою дуже гарячі компоненти. Як наслідок – уже звичним явищем став перегрів процесора та його «відвал». Адже якби вендор не рекламував використану теплотрубку чи випаровувальну камеру, але теплу просто нікуди діватися – воно застрягає у цьому скляному бутерброді.
Ситуація стає ще гіршою, якщо знати, що сучасні смартфони максимально непридатні до ремонту. У всіх телефонів, наприклад, потрібно міняти процесор та флеш-пам’ять комплектом, бо вони зв’язані. За виключенням телефонів Apple – у них майже усі компоненти зв’язані. І тому на iPhone тріснутий екран означає, що у вас перестане працювати FaceID, якщо новий екран не прив’яжуть. А замінена батарея сипатиме сповіщеннями про неможливість перевірити оригінальність.
4. Невідповідності дизайну
Виробники смартфонів останніми роками перестали дотримуватися єдиної формули дизайну. Щоб смартфон не тільки добре виглядав на картинках, але й був функціональним в руці. Яскравий приклад – виступ блоку задніх камер на iPhone, який уже впритул наближається до товщини всього телефону (товщина iPhone 14 Pro Max складає 7,85 мм, а камера виступає ще на 4,18 мм – майже 60% товщини смартфону).
Інші бренди, включаючи OnePlus, Xiaomi та Oppo, мають явну нестачу стандартизації дизайну у своїй великій лінійці продуктів. Деякі телефони мають перемикач вимкнення звуку з одного боку, а інші повертають клавішу регулювання гучності з іншого. Модулі камери також стають наче клонованими або виявляються суперечливими.
5. Відсутність грайливості
Сучасний тренд дизайну направлений на спрощення і колись це могло мати сенс, але зараз він іноді доходить до абсурду. Яскравий приклад – екран блокування, який увесь порожній і на ньому десь губляться невеликий годинник та кілька іконок.
На сучасних гігантських 6,5-дюмових екранах виявляється купа порожнього місця і низка написів крихітним шрифтом та крихітні іконки. Наче дизайнери із власної кишені платять за кожен використаний квадратний міліметр екранної площі.
А ще, окрім, невеликого розміру елементів інтерфейсу, ці елементи часто мало відрізняються від фону. Іноді для фону та кнопок використовуються настільки близькі кольори, що розгледіти кнопки чи текст стає важко.
