Компанія Science Corporation, заснована колишнім президентом Neuralink Максом Ходаком, оголосила про залучення авторитетного нейробіолога Мурата Гюнеля для підготовки перших клінічних випробувань на людях. Гюнель, який очолює відділення нейрохірургії в Єльській медичній школі, офіційно приєднався до проєкту після дворічних переговорів, маючи на меті хірургічне встановлення сенсора безпосередньо у мозок пацієнта. Цей пристрій розробляється як майбутній інтерфейс, що має об’єднати штучно вирощені нейрони з електронними компонентами для створення надійного зв’язку між мозком та комп’ютерними системами.
Хоча компанія вже привернула понад двісті тридцять мільйонів доларів інвестицій, оцінивши свій бізнес у півтора мільярда, її головний фокус зміщується з лікування сліпоти за допомогою технології PRIMA у бік амбітнішої мети — розширення можливостей людського організму. Макс Ходак відкрито критикує традиційні методи впливу на мозок за допомогою металевих електродів, вважаючи їх занадто травматичними та неефективними у довгостроковій перспективі. Його команда робить ставку на біогібридний підхід, де замість агресивного втручання електродів пропонується використовувати біологічні нейрони, здатні інтегруватися з тканинами мозку та взаємодіяти з електронікою через світлові імпульси.
Замість прямого проколювання тканин, як це роблять конкуренти з Neuralink, розробники Science Corporation планують розміщувати свій сенсор під черепом, але на поверхні мозку. Завдяки цій конструктивній особливості компанія сподівається уникнути тривалих процедур отримання схвалення від американського регулятора FDA, стверджуючи, що крихітний сенсор розміром з горошину не несе суттєвих ризиків для пацієнтів. Випробування планують проводити на людях, які вже потребують нейрохірургічного втручання через інсульти або інші серйозні стани, що дозволяє лікарській команді встановлювати пристрій під час проведення обов’язкових медичних маніпуляцій.
Очікується, що в разі успіху цей інтерфейс зможе не лише моніторити активність мозку для завчасного виявлення нападів епілепсії, але й стимулювати пошкоджені ділянки для їхнього відновлення. Головною науковою метою залишається потенційне уповільнення або зупинка розвитку хвороби Паркінсона, що наразі залишається недосяжною мрією для стандартної нейрохірургії, яка обмежується лише симптоматичним полегшенням тремору. Тим не менш, сам нейробіолог Мурат Гюнель закликає до поміркованості, зазначаючи, що очікувати початку повноцінних клінічних випробувань раніше дві тисячі двадцять сьомого року було б надто оптимістичним прогнозом.
