На тлі рекордної кількості мільярдерів у світі та зростаючої недовіри до надбагатих, Forbes під керівництвом головного контент-директора Ренделла Лейна презентував новий підхід до вимірювання багатства — True Net Worth. Ідея вперше публічно прозвучала на TED і пропонує змінити саму логіку того, як суспільство оцінює успіх найбагатших людей планети.
Чому мільярдерів не люблять — і чому це проблема
За останні три десятиліття клуб мільярдерів виріс із 274 осіб у 1991 році до 3 428 людей, чиї статки Forbes оцінює в мільярд доларів і більше. Попри це, ставлення до них різко негативне: опитування Forbes і HarrisX серед 1 009 американців показало, що мільярдери за рівнем довіри програють навіть адвокатам і ледве випереджають TikTok-інфлюенсерів.
Водночас статистика свідчить: країни, де є мільярдери, зазвичай мають те, що суспільство цінує — прогрес, робочі місця, економічне зростання. Показовий приклад — Китай. На початку XXI століття в списку Forbes не було жодного китайського мільярдера, зате майже 500 мільйонів людей жили в умовах крайньої бідності. Через 20 років картина майже дзеркально змінилася: близько 500 китайських мільярдерів і практично відсутність крайньої бідності. Це не виглядає випадковістю.
Інший полюс — Нігерія: одна з найбільших за населенням країн світу, лише чотири мільярдери й близько 100 мільйонів людей у крайній бідності. У Кубі, Ірані та Білорусі мільярдерів немає взагалі — і це корелює не з процвітанням, а з репресіями та економічною стагнацією.
Історичний висновок, на який спирається Forbes: система стимулів, що дозволяє накопичувати великі статки, створює не лише приватне, а й суспільне багатство. Коли заробітки жорстко обмежують, це часто йде поруч із політичним тиском і застійною економікою.
Однак суспільне роздратування викликає не сам факт існування мільярдерів, а те, що частина з них ігнорує базову місію бізнесу — створювати щастя й суспільну цінність, а не просто «виграти гру» за кількістю накопичених активів.
Цифри, які розпалюють «вила»: благодійність проти накопичення
Forbes детально відстежує не лише розмір статків, а й те, скільки грошей реально доходить до благодійних організацій. Якщо подивитися на п’ятірку найбагатших людей світу (усі — американці зі статками понад 200 мільярдів доларів), картина виглядає різко контрастною із середнім громадянином.
Сукупно ці п’ятеро пожертвували на благодійність менше 1 % своїх статків — 0,9 %. Для порівняння, середній американець — учитель чи пожежник — віддає на благодійність близько 2 % свого доходу. Тобто частка пожертв у відносному вимірі в масового працівника вища, ніж у найбагатших людей планети.
Саме ця різниця й живить суспільне обурення, навіть серед тих, хто загалом підтримує підприємницький капіталізм. Але, на думку Forbes, це не фатальний дефект системи, а точка, на яку можна вплинути — зокрема, через те, що для багатьох мільярдерів критично важливе місце в рейтингах.
Его як інструмент: як працює True Net Worth
Forbes десятиліттями спостерігає, як найбагатші люди світу реагують на списки багатіїв. Деякі готові йти на значні кроки, аби піднятися в рейтингу:
- Дональд Трамп став «правилом» для оцінки статків: редакція сформулювала «Trump rule» — брати озвучену ним цифру, ділити на три й уже від цього відштовхуватися.
- Саудівський принц Аль-Валід створив публічну компанію, фактично як інструмент для підвищення позиції в рейтингу: перед виходом номера Forbes скуповував власні акції, піднімаючи котирування, а після публікації — продавав.
- Команда Кайлі Дженнер, за оцінкою Forbes, надала завищені дані про бізнес, щоб потрапити до списку мільярдерів.
- Під час пандемії COVID-19 Каньє Вест регулярно телефонував до редакції, переконуючи, що його статки недооцінені, а після відмови змінити оцінку опублікував особистий номер журналіста для своїх десятків мільйонів підписників у Twitter.
Ці історії демонструють: для частини надбагатих людей місце в списку — питання статусу й самолюбства. Саме на це Forbes вирішив спиратися, запускаючи новий показник.
True Net Worth — це:
Звичайна оцінка статків плюс сума, вже передана на благодійність, але врахована так, ніби власник усе ще нею володіє.
Інакше кажучи, гроші, які пішли на філантропію, зараховуються до «істинних» статків, а не «списуються» з них. Такий підхід радикально змінює мотивацію: щедрість більше не «карається» падінням у рейтингу, а навпаки — підвищує позицію.
Хто виграє від нового підходу
Порівняння двох списків — традиційного рейтингу мільярдерів і рейтингу за True Net Worth — показує суттєві перестановки.
Один із найяскравіших прикладів — Воррен Баффет:
- уже пожертвував більше (у перерахунку на сьогоднішні гроші), ніж залишилося в його власності;
- пообіцяв віддати 99 % решти статків на благодійність;
- встановив умову: усі ці кошти мають бути витрачені протягом 10 років після його смерті, а не нескінченно накопичуватися у фондах.
У логіці True Net Worth саме така поведінка й вважається «справжнім» багатством.
Ще один показовий кейс — Маккензі Скотт. Вона:
- роздає гроші швидко, без зайвої бюрократії й умов;
- системно підтримує організації без вимоги «прив’язок» чи публічних зобов’язань.
У класичному списку Forbes вона — 84-та за розміром статків. У рейтингу True Net Worth — уже 26-та. Різниця демонструє, як новий індекс висуває на перший план тих, хто активно перетворює капітал на суспільне благо.
«Дай, поки живеш»: нова норма для всіх рівнів достатку
Ключова теза, яку просуває концепція True Net Worth: люди не цінують те, що не вміють вимірювати. Якщо суспільство рахує лише «сухі» статки, то філантропія виглядає як втрата позицій. Якщо ж щедрість стає частиною формули успіху, вона перетворюється на конкурентну перевагу.
Новий підхід пропонується не лише як інструмент тиску на мільярдерів, а й як модель для ширшої аудиторії — мільйонерів і навіть «тисячерів». Принципи, які з нього випливають:
- «Give while you live» — віддавай, поки живеш. Не відкладати благодійність на «після», а робити її частиною активного життя.
- Віддавати швидше й більше, ніж комфортно. Ідеться не лише про гроші, а й про час та експертизу.
- Підтримувати систему, яка робить усіх заможнішими. Благодійність у такій логіці — не просто моральний жест, а внесок у стабільність і розвиток тієї ж ринкової економіки, яка дозволяє накопичувати капітал.
True Net Worth не скасовує традиційні рейтинги, але пропонує альтернативну оптику: справжнє багатство — це не лише те, що людина зберегла, а й те, що вона вже встигла повернути суспільству.
Джерело
The Problem with Billionaires — and the Debut of True Net Worth | Randall Lane | TED