Користувачі популярного веббраузера Google Chrome нещодавно виявили, що програмне забезпечення без попередження або можливості вибору завантажує на жорсткий диск персонального комп’ютера файл під назвою weights.bin вагою 4 гігабайти. Цей об’ємний компонент містить набір даних для функціонування моделі Gemini Nano, яка відповідає за роботу інструментів штучного інтелекту всередині браузера. Видалення файлу через системні директорії часто виявляється тимчасовим рішенням, оскільки браузер самостійно відновлює відсутні дані при наступному запуску, ігноруючи бажання власника техніки зекономити вільне місце на накопичувачі.
Основною метою існування цього великого файлу є підтримка таких функцій як допомога в написанні текстів та вбудовані алгоритми виявлення шахрайських ресурсів безпосередньо на пристрої. Проте експерти з кібербезпеки зазначають, що локальна присутність моделі штучного інтелекту не гарантує приватності даних, оскільки введені користувачем запити все одно передаються на сервери компанії Google для додаткової обробки. Таким чином, власники комп’ютерів втрачають значний обсяг пам’яті без реальної можливості отримати переваги від роботи обіцяних локальних технологій, що виглядає як неефективне використання системних ресурсів.
Спроби самостійно позбутися цього програмного тягаря через налаштування системи часто завершуються невдачею, оскільки функція вимкнення ШІ на пристрої не завжди працює стабільно на різних версіях браузера. У тестуванні на MacBook з версією Chrome 148 видалення файлу виявилося технічно можливим після зміни налаштувань, проте на пристроях типу Pixelbook Go з версією Chrome 147 цей метод не призвів до очікуваного результату, і браузер продовжував наполегливо утримувати 4 гігабайти даних на диску.
Компанія Google офіційно пояснює таку поведінку автоматичною оптимізацією, заявляючи, що модель Gemini Nano буде видалена самостійно лише тоді, коли обсяг вільного простору на накопичувачі впаде нижче встановленого порогового значення. Такий алгоритм дій позбавляє користувача права самостійно керувати обсягом пам’яті, віддаючи пріоритет фоновим процесам розробника. Дана ситуація демонструє, що технології інтелектуальної допомоги нав’язуються користувачам без належної прозорості та можливості повноцінного відмови від використання додаткового програмного забезпечення такого великого розміру.
Критичний аналіз ситуації вказує на те, що заяви Google про корисність Gemini Nano розходяться з реальним досвідом користувачів, які стикаються з неконтрольованою втратою місця на своїх дисках. Скептичне ставлення до подібних примусових оновлень є виправданим, адже користувач не отримує вибору під час встановлення браузера. Верифікація фактів підтверджує наявність файлу у директорії OptGuideOnDeviceModel, а відсутність дієвого механізму повного видалення свідчить про навмисну архітектуру, що ставить інтереси розробника ШІ вище за комфорт та контроль користувача над власною обчислювальною технікою.
