Ненаситний попит на обчислювальні потужності для ШІ змушує підприємців від дата-центрів дивитися в космос. Але є ключова проблема: ракет, щоб виводити дата-центри на орбіту Землі, не вистачає, і вони надто дорогі.

Більшість гравців сподіваються, що Starship від SpaceX — очікується, що корабель здійснить 12-й випробувальний політ уже цього вікенду — розв’яже цю проблему. Але навіть коли цей носій стане повноцінно операційним, можуть минути роки, перш ніж він стане комерційно доступним, з огляду на власний супутниковий бізнес SpaceX. Те саме стосується й ракети New Glenn від Blue Origin, яка не змогла вивести супутник під час свого третього запуску в квітні.
У такій ситуації космічні дата-центри або орієнтуються на середину 2030-х, як Google Suncatcher, або готуються спочатку виконувати edge-обробку даних для космічних сенсорів, як Starcloud.
Теоретично є третій шлях: «Ми запускаємо власну ракетну програму», — розповів TechCrunch генеральний директор і засновник Cowboy Space Corporation Байджу Бхатт. Він очікує перший запуск до кінця 2028 року.
Сьогодні компанія оголосила про закриття раунду серії B на $275 млн при постраундовій оцінці $2 млрд. Раунд очолив попередній інвестор Index Ventures — це своєрідний аванс на розробку ракети. Також взяли участь Breakthrough Energy Ventures, Construct Capital, IVP та SAIC. Раніше компанія залучила $80 млн від Index, Breakthrough Energy Ventures, Andreessen Horowitz та New Enterprise Associates.
Бхатт, співзасновник онлайн-платформи торгівлі акціями Robinhood, запустив цей стартап у 2024 році під назвою Aetherflux. Спочатку план полягав у тому, щоб збирати надлишкову сонячну енергію в космосі й передавати її на Землю. Ідея космічних дата-центрів підштовхнула компанію до зміни фокусу на використання цієї електроенергії безпосередньо на орбіті. Практичні реалії такого плану, у свою чергу, привели його до ракетної програми та нової назви компанії.
За словами Бхатта, він спілкувався з багатьма провайдерами пускових послуг, намагаючись знайти шлях, за якого його компанія будувала б лише супутники. Але він не знайшов достатньої пускової ємності, щоб справді масштабувати бізнес орбітальних дата-центрів та зробити його економічно конкурентним із наземними альтернативами.
«З’являється багато нових ракет, але якщо дивитися на три-чотири роки вперед, їх усе одно дуже, дуже мало. І, думаю, ви побачите, як багато провайдерів ракет почнуть спеціалізуватися на власних корисних навантаженнях», — сказав Бхатт.
Логіка в тому, щоб зробити ракету «власною», безумовно є, але це водночас і божевільний крок. Лише кілька приватних компаній на Заході — переважно SpaceX, Rocket Lab та Arianespace — стабільно запускають комерційні ракети. Ще дві, Blue Origin та United Launch Alliance, роками намагаються витягти свої носії з «пекла розробки». Чимало стартапів, серед яких Stoke Space, Firefly Aerospace та Relativity Space, працюють над ракетами вже багато років і досі чекають на повноцінні операційні системи.
Еволюція компанії приведе Cowboy Space Corporation у пряму конкуренцію зі SpaceX і Blue Origin — найпросунутішими й найкраще профінансованими гравцями на ринку.
«Приз тут і масштаб цього ринку настільки великі, що місця вистачить для успіху багатьом гравцям, — каже Бхатт. — Я бачу, як попит на ШІ стає дедалі гострішим, а варіанти на Землі — дедалі обмеженішими».
На його думку, перевага Cowboy Space — у фокусі на одному ринку (дата-центри) й унікальному дизайні. Орбітальні ракети зазвичай мають перший ступінь, який піднімає ракету до межі космосу, і другий, що несе корисне навантаження й виводить його на орбіту. Cowboy Space планує вбудовувати свої дата-центри безпосередньо в другий ступінь ракети. Це своєрідне повернення до витоків: перший американський супутник Explorer 1 був фактично фінальним ступенем ракети, заповненим радіообладнанням і кількома науковими інструментами.
Те, що ракета буде спеціально спроєктована лише для виведення власних «датацентричних» супутників, має спростити процес розробки. Компанія очікує, що маса кожного такого супутника становитиме 20 000–25 000 кілограмів і він генеруватиме 1 МВт потужності для трохи менше ніж 800 GPU на борту. Це означає, що ракета буде трохи потужнішою за робочу конячку SpaceX — Falcon 9, але все ще меншою за Starship, який перебуває в розробці. Згодом, каже Бхатт, перший ступінь планують зробити багаторазовим.
Cowboy Space вже найняла ветеранів космічної індустрії, зокрема колишнього інженера з двигунів Blue Origin Воррена Ламонта та колишнього директора запусків SpaceX Тайлера Ґріннелла. Компанія також планує створити власний ракетний двигун — найскладнішу й найдорожчу частину будь-якого носія. Cowboy Space усе ще вирішує ключові завдання розвитку, зокрема пошук і будівництво об’єктів для випробувань, виробництва й запуску своїх ракет.
Нове бачення супроводжується й новою назвою стартапу, що має підкреслити його місію «живити людство з високого фронтиру», хоча Бхатт зізнається: «Це ще й привід носити ковбойський капелюх і відростити цей божевільний вус».


