Чи відмовився Ілон Маск від «Мастер-планів» Tesla, електрифікації економіки та сонячної енергії в її нинішньому вигляді? Судячи з проспекту IPO SpaceX, опублікованого цього тижня, саме так це й виглядає.
Для тих, хто не занурений у «Маск-всесвіт»: за роки Tesla представила чотири «Master Plan», і хоча деталі змінювалися, наскрізною ідеєю лишалася електрифікація економіки. Сам Маск сформулював це в першому плані так: «загальна мета Tesla Motors… — допомогти прискорити перехід від економіки видобутку та спалювання вуглеводнів до сонячно-електричної економіки».
Однак останнім часом одна з компаній Маска, xAI, по суті прийняла економіку «видобутку та спалювання», використовуючи десятки нерегульованих газових турбін для живлення своїх дата-центрів і плануючи купити ще на 2,8 млрд доларів. Це фактично закріплює роль викопного палива в роботі її систем штучного інтелекту.
Дивний поворот для бізнесмена, який збудував імперію на чистій енергії — і який зовсім не соромиться змушувати свої компанії купувати продукти одна в одної. SpaceX витратила 131 млн доларів на 1279 Cybertruck, а xAI за останні два роки витратила 697 млн доларів на Tesla Megapack — це промислові системи зберігання енергії, які компанія використовуватиме для покриття пікових навантажень. Але поки що xAI не купила в Tesla матеріально значущої кількості сонячних панелей.
Сонячна енергетика не зникла зі звітності SpaceX, просто вся увага зміщена в космос, який компанія подає як майбутнє енергоживлення дата-центрів. Наземна сонячна генерація згадується лише кілька разів — не як джерело живлення для дата-центрів xAI, а радше як «фоновий контраст», щоб показати, наскільки кращою SpaceX вважає космічну сонячну енергію.
Не секрет, що Маск та інші топи Кремнієвої долини буквально захопилися ідеєю сонячної енергії з космосу. SpaceX стверджує, що космічні сонячні масиви можуть генерувати «понад у п’ять разів більше енергії», ніж наземні, завдяки безперервному освітленню 24/7. У міру того як дата-центри для ШІ стикаються з опором на Землі, директори на кшталт Маска почали розмірковувати про великі серверні стійки на орбіті, що живитимуться цим безперервним сонячним світлом. Кувалда, познайомся з цвяхом.
Навіть якщо SpaceX зможе суттєво здешевити запуск дата-центрів на орбіту, економіка такого підходу в найкращому випадку викликає питання. Вартість електроенергії для супутників Starlink у рази вища, ніж витрати типового наземного дата-центру, а захист чипів від суворих умов космосу не буде ні простим, ні дешевим. Також незрозуміло, чи можна розподілити навчання ШІ між багатьма супутниками, тож значна частина роботи з ШІ, ймовірно, залишиться прив’язаною до Землі. SpaceX потрібно розв’язати не одну проблему, а відразу кілька.
Ймовірно, Маск сприймає нинішні дата-центри xAI як тимчасове рішення. У його баченні, щойно SpaceX зможе вивести на орбіту гігавати серверів — напевно, «лише за кілька років» — він відмовиться від усього наземного, включно з газовими турбінами, і більше не думатиме про NIMBY («not in my backyard», місцевий спротив інфраструктурі). Ризик, звісно, в тому, що він може помилятися.
Однак Маска турбують не лише місцеві активісти. Його очевидно непокоїть те, що потреби в обчисленнях для ШІ швидко перевищать те, що ми можемо забезпечити на Землі. У проспекті до SEC рясніють посилання на «тераватний щорічний ріст обчислень для ШІ», який потребуватиме відповідних обсягів енергії. Це вражає, якщо згадати, що всі дата-центри світу сьогодні споживають близько 40 гігават.
Так виглядає «мислення з перших принципів» по-Маску. У якийсь момент він припустив, що світу щороку потрібен буде додатковий терават обчислювальних потужностей, а потім почав «рахувати назад». «Ми вважаємо, що сторонні оцінки попиту на дата-центри обмежені практичними обмеженнями пропозиції в наземному контексті, і дефіцит енергії може бути набагато більшим, ніж припускають дослідження», — стверджує компанія.
Чи можливо це? Теоретично — так. Але варто пам’ятати, що людство нині споживає близько 35 000 терават-годин енергії на рік, або близько 4 терават у безперервному режимі. Попит на енергію останнім часом зростає, а для ШІ він, вочевидь, зараз у фазі експоненційного зростання, яке може або продовжитися, або вирівнятися. Ми просто не знаємо. Одне можна сказати точно: Маск вміє помічати тренд у точці зламу — й екстраполювати його до крайнощів.
І тут проблеми Маска знову приземляються на Землю. Я не ракетний інженер, але підозрюю, що перевезення сонячних панелей фурою витрачає менше енергії, ніж їх виведення на орбіту. До того ж космічні сонячні панелі доведеться виробляти в безпрецедентних масштабах. Це не нездоланні проблеми, але й, можливо, відволікання від суті. Потенціал сонячної енергетики на Землі ми, по суті, ще й не почали реалізовувати.
Ідеальне не обов’язково має ставати ворогом доброго. У нас є величезний простір для покращення ситуації тут, на Землі, навіть якщо ми паралельно женемося за мріями в зірках.
Лише три роки тому Маск і його колеги в Tesla представили «Master Plan, Part 3», у якому досить послідовно виклали «план відмови від викопного палива». Непоганою стартовою точкою могли б стати дата-центри xAI.