Світова нейробіологія тривалий час базувала уявлення про прийняття рішень виключно на діяльності неокортексу ссавців, де специфічні групи нейронів поступово накопичують візуальні докази до досягнення певного порогу активності. Андреасом Нідером із Тюбінгенського університету було проведено дослідження механізмів роботи пташиного мозку, який позбавлений вказаної структури, проте демонструє дивовижні когнітивні результати. Вивчалося питання того, як саме альтернативно організована нервова система птахів здатна кодувати складні логічні операції під час розпізнавання зашумлених сигналів за повної відсутності звичних приматам архітектурних рішень.
Методологія експерименту передбачала використання двох ворон перед сенсорними моніторами, де відображалася динамічна хмара білих крапок з варіативною часткою впорядкованого руху від 81,0 відсотка до критичних 3,0 відсотків. Птахи отримували їжу за правильне визначення напрямку руху шляхом клювання екрана, що є прямою аналогією до тестів з рухами очей у мавп. Було навмисно збережено ідентичні параметри випадкового руху точок з метою забезпечення коректності порівняння швидкості нейронних процесів між пташиними та приматними моделями сприйняття інформації в реальному часі.
Отримані результати виявили ідентичність математичної логіки накопичення даних при кардинально різних біологічних архітектурах, що підтверджує універсальність основних когнітивних алгоритмів у природі. Нейрони ворон досягали необхідного порогу активації вдвічі швидше за відповідні клітини ссавців, демонструючи вражаючу продуктивність при обробці складних візуальних стимулів низької якості. Даний факт вказує на те, що відсутність неокортексу не стає перешкодою для складних обчислень, а навпаки дозволяє птахам ефективніше конкурувати за виживання в умовах гострого дефіциту часу на прийняття остаточних рішень.
