За прогнозами аналітиків вже за декілька років кількість інформації у Мережі подвоюватиметься кожні 11 годин. Її генеруватиме кожен житель планети, адже за прогнозами директора Google Еріка Шмідта усі будуть в онлайні до кінця десятиліття. Це може значно змінити віртуальний ландшафт, і ось, яким він може бути за 25 років.
Всесвітня Павутина з’явилася рівно 25 років тому у 1989, коли Тім Бернерс-Лі під час роботи у CERN запропонував глобальний гіпертекстовий проект. У той час концепція документів, на які можна давати посилання виглядала складною. Сьогодні ж клікнути на посилання у вікні браузера – звична справа.
Точно спрогнозувати, у що перетвориться інтернет неможливо, однак експерти прогнозують декілька варіантів розвитку інтернету.
Позитивний сценарій
В ньому доступ у Мережу має кожна людина та майже кожен предмет завдяки інтернету речей. Завдяки цьому громадський транспорт матиме надзвичайну високу точність руху та підлаштовуватиме свій розклад в реальному часі в залежності від заторів на дорогах. Покупки стануть простіше, оскільки реклама знатиме уподобання користувачів та пропонуватиме вигідні пропозиції. А медицина стане ефективнішою завдяки тому, що лікарі матимуть доступ до історії своїх пацієнтів.
В позитивному сценарії головною буде інформація, яка стане джерелом руху для повсякденних речей. При цьому творець інтернету Бернерс-Лі каже, що до того часу ми отримаємо більший контроль над приватними даними.
«Я би хотів побачити світ, в якому я контролюю приватні дані, – каже він. – Ми зможемо створювати утиліти, які беруть інформацію з різних частин наших життів та друзів і поєднують її».
Гаджети до 2040 року зможуть робити більше, оскільки матимуть штучний інтелект. Вони візьмуть на себе багато щоденної рутини, зменшуючи інформаційне перевантаження своїх власників.
Приватність стане суттєвою частиною і з’являться законодавчі та технічні рішення, які дозволять її контролювати, каже технологічний експерт Брюс Шнайдер. «Питання в тому, чи буде справжня законодавча та технічна приватність в інтернеті? Мої прогнози – від 20 до 30 років – одне покоління, – каже він. – На той час ми не матимемо такий високий рівень збору інформації та шпигування, як сьогодні».
Негативний сценарій
В ньому інтернет захоплюють кіберзлочинці, через що неможливо відвідати якийсь сайт без втрати даних банківського рахунку або віртуальної особистості. В соціальних мережах безроздільно пануватимуть тролі, а сервіси перейдуть на платну основу. Це означатиме, що лише багаті зможуть дозволити собі читати останні новини та користуватися останніми версіями програм та веб-ресурсів. В деяких країнах влада встановить тотальний контроль за переміщенням своїх громадян.
Експерти кажуть, що основи для такого розвитку подій вже закладуються. Наприклад, згідно дослідження Pew Research слово «загроза» в інтернеті сьогодні зустрічається в чотири рази частіше, ніж слово «надія».
В цьому сценарії є багато потенційних проблем. Наприклад, люди будуть позбавлені вільного вибору, а технічно грамотні користувачі з доступом до вебу можуть стати майбутньою елітою, яка буде придушувати тих, хто не може собі дозволити вийти онлайн.
«Інтернет допоможе багатим багатіти та стане інструментом для глибшого занурення у бідність тих, хто сьогодні і так бідний», – описують такий розвиток у звіті Pew Research.
Щоб такого не трапилося експерти пропонують запровадити принципи мережевої нейтральності. Завдяки цьому жоден сервіс не матиме переваг над іншими, а сама Павутина залишиться відкритою та доступною.
«Ми повинні боротися за мережеву нейтральність», – каже Бернерс-Лі. Це суперництво може бути важким, оскільки багато компаній намагаються законодавчими методами гарантувати кращі умови роботи своїх онлайнових служб.
Помірний сценарій
Описані вище варіанти – це крайності, які реалістичні, проте малоймовірні. Експерти передбачають, що інтернет ймовірніше за все до 2040 року буде розвиватися за помірним сценарієм, який знаходиться посередині між двома попередніми.
«Кожен буде користуватися кіберпростором. Кожен, – каже Шнайдер, – В ньому буде і погане, і гарне. То й що з того?».
За матеріалами: BBC