За право зберігати дані на вашому смартфоні сьогодні «б’ються» три суперники. Це внутрішня пам’ять, знімні носії і новинка – хмарне сховище. У кожного свої сильні сторони, але при цьому жоден не має абсолютної переваги. Тож як із часом змінюватимуться накопичувачі у смартфонах і як вони задовольнятимуть наші потреби в мегабайтах – читайте далі.
Пам’ять у «хмарах»
Хмарні сховища поки лише «розганяються» – близько 75% користувачів усе ще зберігають інформацію локально на своїх пристроях. З ідеєю про повсюдне розгортання переважно «хмарного» рішення для зберігання представники індустрії поки не можуть домовитися. Так, представник компанії-виробника пам’яті Micron Джино Скалік скептично ставиться до такого: «П’ять років тому ми думали, що все буде зберігатися в «хмарі», але цього не сталося. Людям потрібен миттєвий доступ без будь-яких затримок. Тому внутрішня пам’ять нікуди не дінеться».
У «хмар» не вийшло взяти верх з кількох причин: від приховування фактів про безпеку даних і проблем з доступом до відсутності в користувачів чіткого розуміння роботи системи. Хоча ми і використовуємо «хмари» набагато частіше, ніж вважаємо: електронна пошта, соцмережі, музичні каталоги тощо, але переважна більшість не бажає відправляти інформацію в «хмару». І в найближчому майбутньому нічого не зміниться.
Знімна революція
Популярність знімних карток пам’яті сьогодні настільки значна, що навіть великим виробникам поки не вдається від них відмовитися. Згадайте, як Samsung відмовилася від використання карток пам’яті в лінійці S6, але вже в наступній моделі S7 повернула їх. Рішення викликало радість у фанатів карток пам’яті.
Так чому б microSD не стати основним сховищем для майбутніх поколінь пристроїв? Ми постійно чуємо про проблеми зі швидкістю, надійністю і безпекою в сучасних картках пам’яті. Але попри заяви виробників, відносно недорогий стандарт UHS-II досі забезпечує швидшу швидкість читання/запису, ніж вбудована флеш-пам’ять у Samsung Galaxy S6. При цьому виробник начебто відмовився від картки пам’яті в S6 через те, що вбудована пам’ять краща та швидша.
За пам’яттю ховаються гроші
Більшість суперечок про плюси і мінуси внутрішньої пам’яті та знімних носіїв зводиться до прибутковості. Користувачі готові миритися з обіцяними виробниками зниженням надійності та безпеки в обмін на нижчу вартість мегабайту на microSD порівняно з вбудованою пам’яттю. Проблема вибору картки пам’яті не настільки проста, як здається на перший погляд.
В індустрії поки чекають на те, що користувачі із часом можуть змиритися з втратою знімної пам’яті. І готуються до обох сценаріїв. «Так, ми бачили покоління пристроїв, в яких виробники повернулися до використання карток пам’яті для збільшення обсягу сховища, але чи є це частиною стратегії руху вперед, розвитку – ось у чому питання, – каже Скалік. – Мені відомо, що у виробників є плани розвитку, які передбачають обидва сценарії – з картками пам’яті або внутрішнім сховищем. Звичайно, першочерговим вибором для OEM-виробника стане внутрішня пам’ять».
Майбутнє за 3D
У внутрішньої пам’яті є одна головна вада – вона обмежена, і її неможливо змінити. У виробників уже готова відповідь на те, що станеться, якщо технології досягнуть верхньої межі допустимих обсягів у смартфоні. «Ми в Micron вважаємо, що межею 2D-діапазону є обсяг в 128 ГБ. Але з використанням 3D NAND ліміту немає, – говорить Скалік. – Можна продовжувати додавати шари до 3D-профілю і таким чином домогтися істотного розширення діапазону обсягу сховища».
3D NAND – це звичайна флеш-пам’ять, яка в мікросхемі розміщується шарами. Замість одного шару сховища, як сьогодні, просто додаються шари поверх нього, як хмарочос.
«Хороша новина про 3D-схеми така, що вона не вимагає використання найбільш передових технологій, які є найбільш витратними для використання. Зовсім не обов’язково, що новий формат пам’яті буде дорогим, – каже Скалік. – Якщо взяти 3D-продукт найнижчого рівня і спробувати порівняти його з монолітним 2D-продуктом, то перший буде коштувати дорожче, але в міру зміни розміру і додавання нових рівнів сховища вартість за біт буде зменшуватися».
Наступний мільярд «творців»
Скалік налаштований оптимістично: «Смартфони стали інструментами створення контенту. Досвідченим користувачам потрібно більше пам’яті, як для сховища, так і оперативної. Тому зараз доступні обсяги в 6 ГБ DRAM і 128 ГБ для даних, йде робота над проектами з 256 ГБ пам’яті. Робота не обмежена США і Європою, вона ведеться в усьому світі. Кілька років тому мала місце точка зору, що в густонаселених країнах третього світу люди не зможуть дозволити собі смартфони і супутні їм продукти. Виявилося, що це не так».
Але запити в користувачів з країн першого світу і ринків, що розвиваються, різні. Поширення швидкісних стільникових мереж, доступ до стабільного електропостачання та інтернет-з’єднання, популярність соціальних мереж, заснованих на фото і відео, і продуктові цикли пристроїв в різних регіонах ставлять певні вимоги до смартфонів. В одному регіоні обов’язковою вимогою можуть стати 4К-відео і камера з роздільною здатністю 21 мегапіксель, в іншому – акумулятор з великою ємністю і дисплей з невеликим енергоспоживанням. Пріоритети ринків, що розвиваються, щодо смартфонів у міру розвитку будуть відрізнятися від вимог сформованих ринків. Утім, у будь-якому разі наступний мільярд користувачів купить смартфон, а не мобільний телефон.
«Якщо подивитися на ринок США, ми почали з ПК, потім «скотилися» до ноутбуків, потім – до планшетів і смартфонів, – розповідає Скалік. – У багатьох регіонах, що розвиваються, користувачі починають зі смартфонів, тому запити в частині пам’яті реально приголомшують. Смартфон початкового рівня може мати характеристики флагмана п’ятирічної давнини».
За матеріалами: Android Authority