Глава відділу інформаційно-комунікаційних технологій великого південнокорейського мобільного оператора SK Telecom Чи Хо-су розповів про майбутнє, яке пророкує четверта промислова революція. Своєю думкою експерт поділився на форумі Korea CQ Forum.
Чи Хо-су, який є досвідченим розробником у галузі штучного інтелекту, заявив, що роботи і системи штучного інтелекту віднімуть у людей звичні робочі місця, але люди зможуть зайнятися новими видами діяльності. Чи Хо-су додав, що 40% сьогоднішніх компаній припинять своє існування вже за 10 років.
«Я заявляю це з великою обережністю, але під час четвертої промислової революції приблизно половина робочих місць, до яких ми звикли, зникне. Те, що ми сьогодні називаємо «роботою», розділиться на певну кількість завдань. Таким чином виникне нова концепція поняття «робота». У міру того як роботи почнуть замінювати людей, почне зростати попит на часткову зайнятість. Сьогодні багато компаній уже воліють наймати фрилансерів і незалежних контрактних агентів, але не тримати співробітників. Деякі види роботи вже почали ділитися на підвиди».
У близькому майбутньому стабільними будуть робочі місця, які вимагають професіоналізму, емоційного, творчого і соціального підходу, а також інші робочі місця, які важко автоматизувати.
Що стосується нових робочих місць, то вони будуть створюватися, щоб задовольнити потреби, викликані новими технологіями, індустрією розваг, «розумними» пристроями, мережами нового покоління тощо.
Експерти Національного бюро економічних досліджень США підрахували статистику роботизації за період з 1990 по 2007 роки. Виявилося, що кожен встановлений робот знищує від 3 до 5,6 робочих місць у регіоні. А кожен новий робот на 1000 робітників понижує місцеві зарплати на 0,25-0,5 відсотка.
Консалтингова компанія McKinsey & Company проаналізувала 800 професій. Вона склала прогноз, у яких сферах роботи замінять людей, а де автоматизація неможлива.
Компанія проаналізувала близько 2 тисяч завдань працівників різних професій. Виявилося, що більшість співробітників близько 20% робочого часу витрачають на одноманітні завдання, які можна автоматизувати з допомогою роботів.
Найефективніше, за даними McKinsey & Co, можна автоматизувати роботу громадського харчування й торгівлі. У кафе та ресторанах 73% дій, які виконуються людьми, можна перекласти на пристрої, використовуючи вже наявні технології. Виробнича діяльність теж під загрозою, наприклад, 90% роботи різальників та зварювальників можуть виконувати роботи.
Машинам поки що недосяжна керівна діяльність. Також не можна автоматизувати навчання й медицину – у цих професіях потрібний безпосередній контакт з людьми й особливості людського мислення.
Загалом роботи можуть замінити людей у професіях, де виконується одноманітна і монотонна робота. Однак повністю замінити людину не можна майже ніде, особливо там, де потрібно критичне мислення, властиве людині. Але поступово ця ситуація змінюється. Наприклад, учені з Массачусетського технологічного інституту готують роботів до роботи старшими медсестрами. Ця посада передбачає керівництво молодшим персоналом і вирішення багатьох завдань одночасно.
Як зазначають експерти Wall Street Journal, сучасні технології дозволяють автоматизувати 45% завдань. А за дослідженням Оксфордського університету і компанії Deloitte, приблизно 35% робочих місць у найближчі 20 років опиняться під загрозою автоматизації і комп’ютеризації. За оцінками Всесвітнього економічного форуму, до 2020 року робототехніка і штучний інтелект розвинуться настільки, що призведуть до скорочення 5 млн робочих місць у розвинутих країнах. В Азії в найближчі 20 років більше 137 млн осіб – це майже половина робочої сили в регіоні – можуть втратити свої місця через роботів.
Ситуація стала вже досить критичною – масове звільнення людей та заміна їх роботами потребує втручання держави. У Міжнародній асоціації юристів (IBA) кажуть, що наявні закони повинні захищати права людей і поки не виконують це завдання.
В IBA дослідили, які інструменти мають законодавці та як вони можуть поліпшити ситуацію на ринку праці. Одними з таких, на думку асоціації, можуть стати квоти для людей. Окрім цього, на товарах може з’явитися позначка «Зроблено людиною» або можна ввести спеціальний податок на використання роботів. Юристи також пропонують визначити список професій, які можуть виконувати виключно люди, наприклад, догляд за дітьми.
Від впровадження роботів страждають не тільки робітники, які займаються ручною працею або монотонними операціями. Під загрозою можуть опинитися і юридичні професії. Це вже відбувається – система штучного інтелекту проаналізувала рішення Європейського суду з прав людини і на підставі цього успішно спрогнозувала 79% рішень стосовно інших процесів. Така техніка може використовуватися для перевірки договорів і положень у документах.
Швидкі зміни впливають не тільки на промислово розвинені країни. Автори дослідження вважають, що автоматизація вдарить і по країнах, в яких невисокий розмір заробітної плати був досі конкурентною перевагою на глобальному ринку праці. Робот не хворіє, не страйкує, не потребує відпустки, не вимагає зарплати. Фахівці прогнозують повернення виробництв в промислово розвинені країни. Наприклад, у Німеччині один авторобітник коштує більше €40 на годину, тоді як робот – від €5 до €8 на годину. «Промисловий робот виходить дешевшим, ніж робітник у Китаї», – підсумовують в IBA.
В IBA кажуть, що лідером у галузі автоматизації на даний час є Південна Корея – 437 роботів на 10 000 робочих місць. В Японії цей показник 323 роботи на 10 000 місць, у Німеччині – 283 роботи.
