У 2014 році європейська влада ухвалила так званий закон «право бути забутим», і Google розкрив популярність цієї послуги. Цифри пошуковик надав у рамках свого напіврегулярного звіту про дію цієї послуги, а також аналітичної доповіді «Три роки на право бути забутим».
За період з травня 2014 року по лютий 2018 року Google отримав понад 654 тисячі індивідуальних запитів. У них містилося прохання видалити 2,43 млн веб-адрес. Пошуковий гігант задовольнив 43% з них.
Приблизно 89% запитів подали індивідуальні користувачі, а решту 11% – політики та чиновники (21%), знаменитості (14%), компанії (21%), діти (40%). Також 4% запитів надходять з групи «Різне».
Найчастіше (24%) у запитах прохали видалити професійну інформацію. Ще 21% є сумішшю типів під загальною назвою «Різне». Пов’язані зі злочинами запити склали 8%. Про робочі помилки прохали видалити 7% запитів, а чутливу персональну інформацію – 2%.
Головні джерела, в яких містилися посилання на видалення, можна розбити на чотири категорії. Це сайти-директорії (19%) та соцмережі (12%), в яких міститься переважно персональна інформація. Новинні статті (18%) та державні сайти (3%) зберігають здебільшого неприємні юридичні відомості.
