Транзистори зменшуються вже не так охоче, як раніше, і експерти передрікають зникнення одного з найвідоміших правил електронної індустрії – «закону Мура». І якщо для сучасних компаній в цій сфері це може призупинити прогрес, то для відкритого апаратного забезпечення це може стати поштовхом для розвитку.

«Закон Мура» – це практичне спостереження засновника Intel Гордона Мура за розвитком електроніки в 60-х роках. Під час підготовки до виступу він побачив закономірність, що нові моделі мікросхем з’являлися приблизно через рік після попередників, при цьому кількість транзисторів у них зростала кожного разу приблизно вдвічі.

Це правило дозволило зручно прогнозувати потужність майбутніх комп’ютерів, але вже у 1975 році в нього довелося вносити поправки: подвоєння кількості транзисторів тепер вже відбувалося кожні два роки.

Виробники вже 50 років штучно підтримують такий ритм розвитку, але зараз розміри транзисторів уже наближаються до декількох атомів, і стає дедалі складніше подвоювати кількість транзисторів у мікросхемах.

Як зупиняється прогрес

Лідерами індустрії сьогодні є закриті компанії, які тримають у секреті конструкцію та способи роботи своїх мікросхем. Проте так було не завжди. На початку комп’ютерної ери продукти часто постачалися не лише з інструкцією користувача, але й з інструкцією з ремонту, схемотехнікою, переліком запасних частин тощо.

Популярний у 80-х роках комп’ютер Apple II, наприклад, продавався з повною електричною схемою своєї материнської плати. Сьогодні ж інструкція до десктопу Mac Pro максимум, що дає користувачеві, – це поради до правильного сидіння за ним.

Причина такого полягає в тому, що електроніка стає дедалі простішою, вважають експерти. Програмістам вже не потрібно годинами шукати «вузькі» місця свого програмного коду. Можна просто зобов’язати користувача купити новий потужніший процесор, який «перетравить» таке програмне забезпечення.

Така поведінка вигідніша в економічному плані, адже зарплатня висококваліфікованої команди програмістів за кілька годин чи днів буде значно більшою, ніж вартість одного потужнішого процесора. Це залишає мало місця для розвитку тих компаній, які не сподіваються на двократне збільшення потужності кожні декілька років, а «шліфують» своє програмне забезпечення.

Швидкий прогрес також вимагає від виробників процесорів тримати свої розробки в секреті. Адже їм часто доводиться працювати над декількома поколіннями продуктів одночасно. Це складно навіть для великих компаній.

Найближчими роками «закон Мура» продовжать виконувати, але це стає дедалі складніше. У 90-х роках кількість транзисторів у процесорах збільшувалася кожні 18 місяців. Сьогодні це вже 24 місяці, а скоро період оновлення розтягнеться на 36 місяців. Експерти прогнозують, що процесори досягнуть критичного розміру транзистора у 5 нанометрів до 2020-2030 років – тоді «закон Мура» зупиниться.

Зупинка прогресу як поштовх для прогресу

Після того як у магазинах перестануть з’являтися потужніші та більш ємнісні мікросхеми, виробники займуться оптимізацією вже наявних продуктів. Для споживачів це означатиме, що змінювати телефони чи комп’ютери кожен рік-два не доведеться. Вони будуть актуальними значно більший час завдяки оптимізації програмної частини. Такий прогрес може дати до восьми років на пошук способу в черговий раз удвічі збільшити кількість транзисторів у мікросхемі.

Щорічне поліпшення продуктивності програмного забезпечення на 75% (чорна лінія) дасть до 8 років переваг, доки чергове покоління процесорів не отримає достатньої потужності

Ще однією вигодою від сповільнення «закону Мура» може бути ліпша стандартизація платформ. Ще кілька років тому модульний телефон чи планшет був немислимою річчю через надзвичайно високу швидкість прогресу. Сьогодні ж уже з’являються такі проекти, як Project Ara, Puzzlephone.

Поява стабільних та відкритих апаратних платформ, вважають експерти, дасть поштовх малому бізнесу. Адже так мала група розробників з великою аудиторією фанатів зможе створювати конкурентні продукти. Вони братимуть уже готові компоненти інших виробників та модифікуватимуть їх за своїми потребами. Майже те саме сталося і з програмним забезпеченням: відкрите ПЗ сьогодні досить популярне.

За матеріалами: IEEE Spectrum

ПОДІЛИТИСЯ