Перевірки віку в соцмережах, запроваджені в Австралії після заборони їх використання підлітками до 16 років, поки що майже не демонструють ефективності. Про це свідчить дослідження Університету Ньюкасла, опубліковане в British Medical Journal. У ньому опитали підлітків віком від 12 до 17 років до та через три місяці після набуття чинності закону. Окремо аналізувалося використання TikTok, X, Facebook, Instagram, YouTube та Snapchat.
За зібраними даними, понад 85 відсотків підлітків до 16 років продовжили користуватися цими сервісами, хоча дві третини з них повідомили, що стикалися з перевірками віку. Приблизно від 54 до 68 відсотків опитаних до 16 років просто продовжили користуватися своїми акаунтами. Як саме? Найпоширенішим механізмом перевірки віку була самостійна вказівка дати народження — підхід, який критикують як в Австралії, так і в інших країнах, що розглядають схожі закони, через його низьку ефективність. Серед респондентів 24–39 відсотків проходили перевірку саме так, а 13–27 відсотків обходили обмеження шляхом завантаження селфі.
Дослідження також показало, що підлітки знаходили інші способи залишатися в соцмережах. Близько 15–19 відсотків респондентів заявили, що використовували фейкові акаунти для доступу до платформ, тоді як 9–29 відсотків заходили в соцмережі через чужі профілі. Приблизно 11 відсотків підлітків користувалися приватними браузерами, щоб обійти обмеження. Дуже небагато респондентів повідомили про використання VPN.
Загалом дослідники виявили, що час, проведений у соцмережах, серед підлітків 12–13 років після набуття чинності закону не змінився. У групі 14–15 років він знизився, натомість серед опитаних віком понад 16 років — зріс.
Автори визнають, що минуло ще небагато часу, вибірка є невеликою, а дані базуються на самооцінці респондентів. Водночас редакційна стаття до дослідження наголошує, що отримані результати — це ранні сигнали, за якими варто уважно стежити.
«У сукупності ці цифри описують частково реалізовану політику, у якій механізм, що мав обмежувати доступ, не запускався надійно», — зазначила доцентка факультету громадського здоров’я та політики Лондонської школи гігієни і тропічної медицини докторка Амріт Каур Пурба. — «Досвід Австралії показує, що ухвалення обмежувального закону ще не означає його реального виконання: коли підтвердження віку спиралося на самозазначення дати народження, більшість підлітків і далі користувалися забороненими платформами. Країни, які зараз запроваджують подібні заходи — включно з Великою Британією, яка зобов’язалася до аналогічних обмежень і доручила своєму регулятору визначити ефективні механізми підтвердження віку до початку їх застосування, — повинні мати ці механізми готовими з самого старту, а не доопрацьовувати їх постфактум, коли обхід вже став масовим.
Коли уряди по всій Європі, Північній Америці та в інших регіонах розглядають схожі підходи, досвід Австралії свідчить, що практична реалізація може бути не менш важливою, ніж сам закон. І цей урок може виявитися не менш значущим, ніж будь-які гучні заголовки».