В останні роки онлайн-ринок доставки їжі в Індії суттєво зріс: Zomato та Swiggy вийшли на біржу, а кількість «хмарних» кухонь збільшується. Паралельно набирають популярності сервіси домашніх послуг — платформи на кшталт Urban Company, Snabbit і Pronto, які надають персонал «на вимогу».
Стартап Human Archive із Кремнієвої долини використовує цю тенденцію, співпрацюючи з такими компаніями та змушуючи працівників носити спеціальні кепки з камерами для збору егоцентричних (з перспективи «очима виконавця») відеоданих повсякденних завдань. Ці дані потім можуть використовуватися для навчання роботів.
Не називаючи конкретних партнерів, стартап стверджує, що працює з компаніями у сфері домашніх послуг, готелів і ресторанів для збору егоцентричних даних і вже має понад 1 000 активних гарнітур, розгорнутих у різних локаціях.
Спираючись на цей прогрес, Human Archive у вівторок повідомив про залучення $8,2 млн фінансування від Wing Venture Capital, NVP Capital, Y Combinator та ангельських інвесторів з OpenAI, Nvidia, Google, Mercor, AfterQuery, BAIR, SAIL, Brad Boa і Meta.
Стартап заснували троє студентів UC Berkeley та один зі Стенфорда — Самай Мейні (Samay Maini), Рушіл Агарвал (Rushil Agarwal), Шлоке Пател (Shloke Patel) та Радж Пател (Raj Patel), причому двоє останніх — кузени. (Радж Пател є CEO.) Усі четверо мають досвід досліджень у сфері робототехніки, «заліза» та тактильних даних.
Запуск компанії — це пряма ставка на те, куди рухається індустрія ШІ. Поки робототехнічні лабораторії та розробники «фронтирних» моделей змагаються за створення машин, здатних виконувати фізичні завдання у реальному світі, вони стикаються з критичним вузьким місцем — браком якісних реальних даних, які показують, як люди виконують повсякденну роботу. Human Archive робить ставку на те, що працівники індійської гіг-економіки — це ще не використане й масштабоване джерело саме таких даних.
Попри те, що Human Archive співпрацює з кількома партнерами, у стартапі кажуть, що багато індійських сервісів домашніх послуг, зокрема Pronto та Urban Company, відмовилися від колаборації.
Відмова великих гравців стала публічною темою минулого вікенду, коли індійське видання Entrackr повідомило, що Pronto активно шукає партнерств для збору даних працівників з метою навчання робототехнічних систем, а Snabbit вів попередні переговори з Human Archive, але проєкт розвалився.
CEO Urban Company Абірадж Сінгх Бгал (Abhiraj Singh Bhal) відповів у X, заявивши, що компанія не братиме участі в подібних домовленостях. У відповідь Пател написав, що Urban Company невдовзі буде змушена переглянути позицію, інакше ризикує втратити релевантність через відтік клієнтів. Співзасновник Рушіл Агарвал висловився ще різкіше, заявивши, що засновниця Pronto Анджалі Сардана (Anjali Sardana) насміялася з нього та назвала «дурним», коли він запропонував співпрацю щодо даних. У Pronto визнали, що розмови були, але вирішили не продовжувати проєкт. Стартап заперечив, що називав Агарвала «дурним».
По всій країні й інші стартапи збирають егоцентричні дані в різних робочих середовищах, зокрема на заводах. Щоби відрізнятися від конкурентів, Human Archive використовує та розробляє додаткові пристрої — тактильні рукавички, повнотіловий костюм для захоплення руху та камери на зап’ясті. Вони дають змогу синхронно з RGB-D (кольорове зображення в парі з глибинною інформацією в реальному часі) збирати дані про рух і тактильні зусилля, які стартап продає AI-лабораторіям. У Human Archive вважають, що самих відеоданих замало, але в поєднанні з іншими сенсорними даними їхня цінність значно зростає.
Спочатку Human Archive використовував імпровізовані рішення або готові комплекти для збору даних. Тепер компанія працює над кастомним «залізом», яке працює як єдина система й збирає різні типи даних. Уже зараз понад 50 різних пристроїв розгорнуті для збору різних параметрів.
«Щоб почати збирати дані, ми використовували iPhone, потім створили власні кастомні кріплення та кепки. Зараз у нас понад сім різних апаратних продуктів, які ми взаємозамінно використовуємо для різних модальностей. Після збору даних з різних пристроїв ми працювали над синхронізацією даних з усіх цих джерел», — розповів Пател у коментарі телефоном.
Компанія стверджує, що розробляє підходи для донавчання моделей ШІ на власних даних і тестує їх на роботах, оцінюючи ефективність виконання завдань. Так стартап може продемонструвати якість своїх даних потенційним клієнтам і донавчати внутрішні моделі.
Партнер Wing VC Зак ДеВітт (Zach DeWitt) вважає, що стартап має унікальну перевагу в зборі даних з багатьох сенсорів.
«Ніхто у світі ще не зміг синхронізовано та в масштабі збирати RGB-D з гарнітур, зворотний тактильний зв’язок, повнотіловий motion capture, а також синхронізовані дані з камер на грудях і зап’ясті. Вони вже проводять внутрішнє навчання моделей на цих даних, і кожна велика лабораторія й університет зацікавлені в експериментах через новизну сенсорів і масштаб нового датасета, який вони скоро випустять», — сказав він TechCrunch.
Збір даних в Індії та плани розширення
Попри відмову помітних гравців на ринку домашніх послуг, Human Archive уклав партнерства з меншими стартапами, пропонуючи клієнтам знижки на послуги. Коли працівник приходить до оселі, користувач у додатку може обрати: заплатити менше, погодившись на збір даних, або сплатити повну вартість візиту без запису.
Пател зазначає, що клієнти охоче обирають перший варіант, адже суперечки щодо якості послуг — поширене явище, а відеозаписи допомагають їх вирішувати.
Компанія платить працівникам базову ставку $1 на годину за участь у зборі егоцентричних даних. За даними Economic Times, інші учасники ринку платять ₹250–₹400 за годину (приблизно $2,63–$4,20). Пател визнає, що конкуренти платять більше, але, за його словами, присутність Human Archive «у полі» в Індії дозволяє тримати компенсації нижчими.
«Мережа Human Archive забезпечує миттєві, гнучкі можливості заробітку в усьому світі, знижуючи бар’єр для участі в економіці ШІ. Ми бачимо в цьому критичний місток, який одночасно фінансує теперішні засоби до існування та будує інфраструктуру для безпечнішого, продуктивнішого майбутнього», — заявив ДеВітт.
Окрім оплати праці, виникають питання приватності, адже йдеться про відеозапис у домівках клієнтів. Невідомо, яку саме інформацію Human Archive надає працівникам про подальше використання їхніх відео. У компанії стверджують, що її комерційні контракти відповідають індійському Закону про цифровий захист персональних даних (DPDP): відображається повідомлення про політику конфіденційності та інформація про згоду, де пояснюється мета збору даних і як вони обробляються. Також стверджується, що всі дані анонімізують, а обличчя розмиваються на записах. Минулого тижня Moneycontrol повідомив, що Міністерство електроніки та інформаційних технологій Індії вивчає механізми згоди та практики збору даних стартапами, які отримують егоцентричні відео через працівників сервісів домашніх послуг.
Хоча основний масив даних Human Archive збирає в Індії, компанія вже розширюється в Південно-Східну Азію та США. Також будується платформа, де будь-хто зможе брати участь у зборі даних і заробляти. У США стартап хоче пропонувати клієнтам послуги на кшталт прибирання чи приготування їжі в обмін на дозвіл працівникам збирати дані — однак наразі ці програми на ранній пілотній стадії.