Інтернет-архів досягнув нового історичного рубежу — збережено 1 трильйон вебсторінок майже через 30 років після початку резервного копіювання Всесвітньої мережі. Відтоді збережено понад 100 000 ТБ файлів.
Інтернет-архів досяг значного етапу у сфері цифрового збереження, зафіксувавши вражаючі 1 трильйон сторінок (це одиниця з 12 нулями!) з моменту початку створення резервних копій Всесвітньої павутини майже три десятиліття тому.
Ця масштабна колекція, обсяг якої перевищує 100 000 ТБ даних, або приблизно 21,3 мільйона DVD-дисків, доступна через Wayback Machine — інструмент, який дає змогу переглядати архівні версії вебсайтів, що існували в різні періоди історії інтернету.
З моменту заснування у 1996 році Інтернет-архів співпрацює з понад 1200 бібліотеками та установами, створюючи спільну цифрову бібліотеку. Її мета — зберігати онлайн-контент, який інакше міг би зникнути безслідно. Серед збережених матеріалів — культурні записи, новинні статті, особисті блоги, а також архіви закритих сайтів, таких як Gawker чи MTV News.
Зберігаючи ці фрагменти цифрового минулого, архів забезпечує довготривалий запис еволюції інформації та культури в інтернеті.
Для тих, хто хоче побачити, як виглядали перші вебсторінки, доступні архівні версії за відповідними посиланнями. Також варто переглянути сторінки «тоді й тепер», щоб оцінити, як змінювалися сайти таких компаній, як Apple, Microsoft та Google.
Wayback Machine сьогодні фіксує приблизно 500 мільйонів сторінок щодня та обслуговує близько 800 000 відвідувачів. Серед них — науковці, журналісти, студенти та звичайні користувачі. Коли сторінка зникає або посилання повертає помилку, Wayback Machine часто допомагає знайти її копію. Хоча це не завжди можливо, коли архів містить потрібну сторінку — результат справді вражає.
Архів використовувався для найрізноманітніших цілей: у справах з імміграції, меморіальних проєктах, а також у дослідженнях, присвячених дезінформації та історії медіа.
Серед наведених прикладів — канадський музикант, який використовував архівні записи концертів для підтвердження своєї заявки на проживання, та дослідники з Королівського коледжу Лондона, які відстежують еволюцію цифрових новин і відкритих даних. Розслідувачі та журналісти також звертаються до архіву для перевірки видалених або змінених матеріалів, що сприяє підвищенню прозорості в мережі.