Сьогодні найшвидший спосіб передавати дані – це відправляти їх імпульсами всередині крихітних скляних трубочок – оптичного волокна. Подібний спосіб підключення досить дорогий, тому що вимагає прокладання спеціального оптичного кабелю. Однак розробка вчених Університету Меріленду дозволяє відмовитись від нього, оскільки вони розробили технологію формування оптоволокна з повітря.
Основна ідея новинки в тому, що високопотужні лазери формують зону розрідженого повітря, яка слугує аналогом оптичного кабелю. Подібне стало можливим, оскільки в зоні низького тиску нижчий коефіцієнт віддзеркалення, що виглядає для сигналу як дзеркальна трубка, в якій сигнал заточений усередині. Інформація не може вийти назовні, бо вона відбивається від кордону між розрідженим та стисненим повітрям та передається до приймача
Для появи бездротового оптичного каналу необхідно п’ять лазерів. Чотири з них нагрівають локальні зони повітря, які розширюються та створюють всередині розрідження. А п’ятий лазер передає інформацію приймачеві. Швидкість роботи подібної установки дуже велика: один імпульс лазерів триває не довше одної трильйонної частки секунди. Для порівняння, людина моргає очима зі швидкістю в 250-у частку секунди.
Сам такий «повітряний кабель» також існує не більше декількох мілісекунд, проте цього достатньо для проходження крізь нього світлового носія з інформацією. Максимальна відстань передачі сьогодні не перевищує 50 метрів, проте науковці працюють над збільшенням цього параметра.
Автори розробки кажуть, що їхня новинка стане в пригоді в тих випадках, коли потрібно мати швидкість передачі на рівні оптичного підключення, проте немає фізичної можливості прокласти оптичний кабель. Це, наприклад, швидкісний обмін даними у верхніх шарах атмосфери або в зоні моніторингу ядерних реакторів.
