Трюк, натхненний казкою «Гензель та Гретель», може допомогти досліджувати інші світи. Так само як дфти в казці розкидали крихти хліба, робот на іншій планеті розкидатиме сенсори. Ці датчики, що впали, як крихти хліба, надішлють назад будь-які дані, зібрані космічним кораблем.
Наразі, якщо ровер назавжди втрачає зв’язок під час місії, втрачається і вся зібрана ним інформація. Щоб уникнути цього, дослідники пропонують використовувати систему з кількома марсоходами, в якій менший марсохід підключається до більшого «батьківського роверу». Тоді менший марсохід вирушив би на будь-яку особливо невизначену територію, таку як печера або лавові труби, розкидаючи датчики розміром із футляр AirPods, як хлібні крихти.
Потім датчики могли б спілкуватися один з одним через бездротову мережу та направляти будь-які зібрані дані назад до материнського ровера. Таку ідею запропонували фізик-теоретик Вольфганг Фінк та його колеги в публікації у «Досягненнях у космічних дослідженнях». На підтвердження концепції команда створила прототип датчиків, які спілкуються через Wi-Fi.
«Справа не в тому, що менший ровер слідував би за «хлібними крихтами» тим шляхом, яким він прийшов. Натомість ми використовуємо [сенсори], щоб дані знаходили шлях зв’язку з печери до основного корабля», — каже Фінк з Університету Арізони в Тусоні.
Технологія також може бути корисною тут, на Землі, особливо після стихійного лиха, такого як землетрус. Ровер може бути відправлений із розгорнутими датчиками під завали, де людям надто небезпечно виконувати пошуково-рятувальні місії.
Комунікаційна мережа, схожа на хлібну крихту, могла б дозволити дослідникам «задовольнити суть наукових досліджень», говорить Фінк, дозволяючи роверам подолати деякі обмеження, пов’язані зі складним рельєфом. «Щоб дістатися до справжньої захоплюючої науки, вам найчастіше доводиться бувати в екзотичних та важкодоступних місцях», – каже він.
