Армія США розробляє новий спосіб перевірки технологій і тактичних ідей. Це комп’ютерна гра, в якій будуть задіяні десятки тисяч солдат. Забавка Operation Overmatch, на думку розробників, має шанси змінити підхід армії США до війни.
Ідея Operation Overmatch – матчі командою вісім на вісім на фоні міських пейзажів. При цьому більшість гравців цієї забавки колись були солдатами в реальному житті. Вони використовують у своїх матчах реальну тактику, яка залежить від зброї, що їм доступна. Впровадивши в Overmatch футуристичне оснащення та аналізуючи поведінку і спілкування гравців, можна виявити сильні та слабкі сторони майбутнього обладнання до того, як воно потрапить в армію.
Деякі експерти вважають, що Operation Overmatch є раннім прикладом синтетичних прототипів. Адже в неї потрапляє техніка, яка сьогодні знаходиться на ранніх етапах розробки. Моделі такого оснащені хоча й обмежені, але мають відносно точні характеристики.
Генерал-майор Вільям Хікс, який був тестувальником Overmatch, каже, що ця гра дозволяє вченим та інженерам показати свої можливості, а солдатам – продемонструвати, як вони використовуватимуть майбутні новинки, а також чи варті вони уваги взагалі.
Зараз в альфа-версії гри доступно шість типів броньованих автомобілів, які додатково можна оснащувати зброєю та аксесуарами. Усе відбувається в рамках максимально наближеної фізичної моделі. Наприклад, лейтенант-полковник Браян Вогт не зміг приєднати бажану зброю до безпілотного дрона, бо залп з неї перекинув би машину.
Старший дослідник армійського центру розробки танків і транспорту Роберт Сміт каже, що в майбутньому такі програми, як Overmatch, дозволять менше залежати від складних та дорогих технологій. Адже замість масштабного розгортання польових частин можна буде використовувати невелику кількість машин, які найкраще призначені для певного регіону чи типу місій.
Розробники Overmatch зараз зайняті тим, щоб перетворити ігрові дані на джерело аналітики для військових. Цим займаються дві супутні компанії SoarTech та Decisive Analytics, які конвертують кліки клавіатури та мишки у зворотній зв’язок. Зібрана інформація дозволяє будувати графіки та моделі поведінки.
