Директор ChatGPT Сем Альтман говорить про використання штучного інтелекту для лікування раку. Ілон Маск заявляє, що роботи на базі ШІ можуть подолати бідність. Китай зосереджується на приземленішому завданні – виробництві кращих пральних машин.
Хоча довгострокові цілі Китаю у сфері ШІ не менш амбітні, ніж у провідних технологічних гравців, у короткостроковій перспективі пріоритетом є зміцнення позицій країни як глобального виробничого хабу на десятиліття вперед. Зростання внутрішніх витрат і зовнішні торговельні обмеження ставлять під загрозу експортну модель, яка раніше здавалася незмінною.
Цей поштовх простежується по всій території країни у сотнях компаній, які за підтримки державних і приватних інвестицій у технологічний розвиток трансформують кожен етап виробництва та експорту товарів.
Один дизайнер одягу повідомляє про скорочення часу на виготовлення зразка більш ніж на 70% завдяки ШІ. У внутрішніх регіонах Китаю пральні машини сходять з конвеєрів під керуванням так званого «мозку фабрики» на базі ШІ.
В одному з найбільших портів країни контейнерні перевезення здійснюються самокерованими вантажівками майже без участі людей, а планування логістики забезпечується алгоритмами ШІ.
Керівники, залучені до цих зусиль, порівнюють майбутнє фабрик із живими організмами, здатними дедалі більше самостійно мислити й діяти, виходячи за межі заздалегідь запрограмованих операцій традиційно автоматизованих виробництв. Це також сприяє поширенню так званих «темних фабрик», де процеси настільки автоматизовані, що робота відбувається цілодобово при мінімальному освітленні. Для керівництва країни такі зміни є нагальними: скорочення населення, небажання молоді працювати на заводах і посилення опору китайському експорту в багатьох країнах створюють довгострокові ризики для промислової моделі.
У цих умовах ШІ розглядається як інструмент зниження ризиків за рахунок можливості виробляти та постачати більше продукції швидше, дешевше і з меншою кількістю працівників. Попри те, що у світі дедалі частіше лунають сумніви щодо темпів трансформації, Китай діє без зволікань, прагнучи впроваджувати доступні технології якомога швидше та закріпити будь-які можливі переваги.
«Лише активно приймаючи зміни, можна залишатися стійкими в цій трансформації», – заявив цього року Ху Ванмін, голова одного з найбільших металургійних об’єднань, у коментарі для державних медіа. Його підрозділ, акції якого торгуються в Шанхаї, на кінець минулого року ідентифікував 125 сфер застосування ШІ і планує довести їх кількість до 1 000.
Масштабне розгортання роботів
Минулого року в Китаї було встановлено 295 000 промислових роботів – майже у дев’ять разів більше, ніж у США, і більше, ніж у решті світу разом узятих, за даними Міжнародної федерації робототехніки. Загальна кількість роботів в експлуатації перевищила два мільйони – це найвищий показник серед усіх країн. Зі 131 виробничого об’єкта, визнаного Всесвітнім економічним форумом за підвищення продуктивності завдяки передовим технологіям, включно з ШІ, 45 розташовані у материковому Китаї, тоді як у США таких лише три.
На «темній фабриці» Baosteel у Шанхаї троє операторів сидять перед десятками моніторів і відстежують показники в реальному часі. За інформацією державних ЗМІ, потреба у втручанні людини зменшилася з одного разу на три хвилини до одного разу на тридцять хвилин.
Для керівництва країни потужний промисловий сектор розглядається як основа стійкої економіки і посилення ролі на глобальній арені. Приблизно чверть доданої вартості ВВП припадає на виробництво, що значно перевищує середній світовий показник.
Існує ризик, що ШІ знищить більше робочих місць, ніж очікується, що може призвести до зростання безробіття. Проте робиться ставка на те, що скорочення населення, яке, за прогнозами, зменшиться на 200 мільйонів упродовж наступних трьох десятиліть, компенсує втрату робочих місць і дозволить підвищити продуктивність без істотного росту безробіття, як нещодавно заявив заступник міністра промисловості та інформатизації Чжан Юньмін.
Коли Китай почав відкривати економіку наприкінці 1970-х років, країна мала величезний резерв дешевої робочої сили. Мільйони мігрантів залишали села заради конвеєрів у прибережних регіонах.
Сьогодні середня заробітна плата на заводах у Китаї значно вища, ніж у ряді інших країн, зокрема в Індії. Багато молодих людей не бажають працювати на виробництві. Кілька років тому офіційно повідомлялося, що дефіцит кваліфікованих кадрів у ключових галузях може сягнути 30 мільйонів осіб.
ШІ не є універсальним вирішенням усіх економічних проблем. У сферах передових ШІ-технологій і мікрочипів Китай все ще відстає. Водночас компанії в інших країнах також активно впроваджують автоматизацію у схожому темпі.
Мізки фабрик
Перевага Китаю полягає насамперед у масштабі амбіцій, які охоплюють не тільки технологічні центри, а й такі міста, як Цзінчжоу на річці Янцзи з населенням близько п’яти мільйонів осіб. Там розташовані великі виробничі потужності компанії Midea, одного з найбільших у світі виробників побутової техніки, що конкурує з глобальними брендами Whirlpool і LG Electronics. Майже десять років тому Midea чітко задекларувала курс на автоматизацію, отримавши контроль над німецькою компанією Kuka, яка спеціалізується на робототехніці. Сьогодні роботи Kuka на заводі пральних машин у Цзінчжоу працюють під керуванням того, що в компанії називають «мозком фабрики» – своєрідною централізованою нервовою системою.
Комп’ютеризований «мозок» керує 14 віртуальними агентами всередині фабрики, які обмінюються інформацією для оптимального виконання завдань, передаючи команди роботам та іншим машинам на виробничій лінії. Це черговий крок до комплексної автоматизації процесів.
«Усі дані завантажуються в систему, а рішення приймає ШІ», – зазначає Сі Вей, керівник Центру інновацій гуманоїдної робототехніки Midea. Випускник Університету Меріленду, він багато років провів у Кремнієвій долині, а згодом повернувся до Китаю для розробки передових роботів.
Скоординовані з «мозком фабрики» гуманоїдні роботи переносять сформовані деталі до станції контролю якості, де 3D-камера проводить перевірку. Якщо компонент не проходить контроль, системи ШІ визначають спосіб усунення проблеми.
Під час закручування гвинтів на конвеєрі з різними моделями сушильних машин система ідентифікує модель і коригує дії роботів, що забезпечує гнучкість, подібну до людської, і підвищує продуктивність. Там, де людська праця все ще необхідна, працівники користуються окулярами з підтримкою ШІ, які підсвічують типові помилки на основі історії дефектів. Операції, що раніше вимагали 15 хвилин, нині виконуються за 30 секунд.
За даними компанії, виручка в розрахунку на одного працівника зросла майже на 40% у період з 2015 по 2024 рік.
Водночас інші країни намагаються стримувати технологічні прориви шляхом експортних обмежень на доступ до найсучасніших мікрочипів.
Попри це, поява проєктів на кшталт DeepSeek продемонструвала високий рівень кваліфікації китайських інженерів у створенні моделей ШІ. Оптимістичне ставлення більшості населення до цієї технології також сприяє її швидкому впровадженню. Опитування показало, що 83% респондентів у Китаї вважають продукти та послуги на базі ШІ радше корисними, ніж шкідливими, що вдвічі перевищує показник у США.
Більш ніж за 500 миль на схід від заводу Midea, виробник пухових курток прискорює цикли розробки за допомогою ШІ. Компанія Bosideng, заснована в середині 1970-х років зі швейної бригади з 11 осіб, нині декларує майже в чотири рази більший річний дохід, ніж один із відомих західних брендів. У співпраці з Чжецзянським університетом було створено власну модель ШІ для розробки дизайну та віртуальних зразків одягу. Першу куртку, спроєктовану з використанням ШІ, вивели на ринок торік. За заявами компанії, час виготовлення зразка скоротився зі 100 до 27 днів, а витрати на розробку зменшилися на 60%.
Роль Huawei
Поряд із DeepSeek одну з центральних ролей у зусиллях автоматизації відіграє компанія Huawei, яка перебуває під міжнародними обмеженнями. Вона розгорнула сімейство великих мовних моделей Pangu, названих на честь персонажа китайської міфології, а також інші сервіси ШІ для промислових підприємств.
Інженери Huawei були інтегровані в роботу Conch Group, великого виробника цементу в місті Уху, приблизно за 200 миль на захід від Шанхаю. Продукція Conch використовувалася в таких масштабних проєктах, як ГЕС «Три ущелини» та хмарочос Burj Khalifa в Дубаї.
В умовах надлишкових потужностей на внутрішньому ринку Conch прагне отримати технологічну перевагу, швидко впроваджуючи ШІ, зокрема у виробництві клінкеру – ключового компоненту цементу, який отримують шляхом випалу вапняку та інших матеріалів.
Conch і Huawei спільно розробили інструменти ШІ для точнішого прогнозування міцності клінкеру, а також для оптимізації енергоспоживання печей. Кілометри конвеєрних стрічок у Вуху тепер перебувають під постійним наглядом ШІ, що дозволяє оперативніше реагувати на пошкодження.
Під час одного з відвідувань працівники спостерігали, як модель ШІ в режимі реального часу автоматично коригує параметри виробництва. За словами представників компаній, точність прогнозування міцності клінкеру зросла з 70% до понад 85%, що дозволяє коригувати пропорції сировини і уникати виробництва неякісного продукту. В результаті споживання вугілля зменшилося на 1%, що еквівалентно близько 300 000 доларів щорічної економії на одній лінії. Мета – досягти скорочення на 2% до кінця 2026 року, що при масштабуванні на всі потужності може дати економію в десятки мільйонів доларів на рік.
Досягти цього було непросто: знадобилися численні ітерації та експерименти. Цей досвід підкреслює, що можливості ШІ у світовому масштабі все ще обмежені, а реальний вплив відчуватиметься поступово.
«Ми – майбутнє»
Окремим пріоритетом стала модернізація портів як критичного елементу виробничої та логістичної інфраструктури.
Порт Тяньцзінь, один з найбільших у країні, спільно з Huawei запровадив парк безпілотних вантажівок і систему OptVerse AI Solver, яка враховує десятки мільйонів змінних і обмежень, таких як час прибуття суден і пропускна спроможність кранів, для оптимізації розкладів.
Планування, яке раніше вимагало 24 годин, тепер виконується за 10 хвилин.
Минулого року порт також запустив PortGPT – модель ШІ, здатну аналізувати відео й зображення на території об’єкта. За повідомленнями державних медіа, це відкриває можливість у майбутньому замінити частину фахівців із безпеки автоматизованими системами.
Подібні процеси відбуваються по всій країні. Половина з топ-20 світових портів за швидкістю обробки суден розташовані у материковому Китаї, зокрема Тяньцзінь, за даними Світового банку та S&P Global Market Intelligence. За словами одного з керівників державної компанії-оператора порту, рівень автоматизації дозволив скоротити потребу в працівниках на 60% порівняно з традиційними портами. Відсутність незалежних профспілок значно спрощує впровадження таких рішень і ускладнює організований опір автоматизації.
У деяких інших країнах автоматизація портів стала предметом гострих дискусій між операторами та спілками. У результаті однієї з нещодавніх угод було зафіксовано обмеження на створення повністю автоматизованих терміналів до кінця десятиліття, а також заборону використання ШІ у частині офісних функцій.
Станом на середину 2023 року лише один із десяти великих контейнерних портів у США використовував автономний транспорт, і лише п’ять застосовували ШІ або машинне навчання.
У Тяньцзіні вже понад 88% великогабаритного контейнерного обладнання працює в автоматизованому режимі. Для відвідувачів порту демонструється відео, яке підсумовує зростаючу впевненість у технологічному курсі країни: «Ми – майбутнє», – звучить у фіналі.
