Mach Industries, трирічний стартап у сфері оборонних технологій, заснований 22-річним CEO Ітаном Торнтоном, залучив $300 млн у рамках раунду Series C при оцінці $1,8 млрд, про що компанія повідомила в понеділок.
Нова оцінка майже вчетверо перевищує торішню. У червні 2025 року Mach залучила $100 млн при оцінці $470 млн. Серед інших інвесторів — Bedrock Capital, Sequoia Capital та Khosla Ventures.
Раунд очолили фонд глибоких технологій Infinite Capital та Ribbit Capital, відомий своїми фінтех-інвестиціями і останнім часом активністю в гарячих угодах — від AI‑стартапів на кшталт Cognition до «неохмар» на зразок Crusoe.
Оскільки створення автономного озброєння — капіталомісткий бізнес, Торнтон почав активно збирати кошти кілька місяців тому, розповів він TechCrunch, і швидко з’ясував, що раунд викликає великий інтерес у інвесторів.
«Ми виходили на ринок по 200 мільйонів доларів, і цей обсяг був суттєво перепідписаний, і ми були задоволені оцінкою, тож вирішили підняти планку до 300. Навіть на рівні 300 мільйонів раунд залишається перепідписаним», — сказав Торнтон про процес залучення інвестицій.
Заснована у 2023 році, Mach і її стрімке зростання стали справжнім атракціоном для Торнтона, який відомий тим, що покинув MIT у 19 років, щоб запустити компанію. Ентузіазм венчурних інвесторів пояснюється кількома факторами. Окрім ШІ, оборонні технології нині є одним із найгарячіших напрямів для інвестицій, оскільки нові автономні системи озброєнь і засоби протидії дронам проходять бойову перевірку в Україні.
За короткий час Mach також стала надзвичайно продуктивною. Компанія з Гантінгтон-Біч, Каліфорнія, нині розробляє п’ять автономних платформ: Viper — реактивний апарат вертикального зльоту; Glide — висотний планер, здатний запускати озброєння; Stratos — повітряна платформа спостереження; Dart — недорогий перехоплювач дронів; Pike — система для запуску далекобійних боєприпасів. За словами компанії, виробництво щонайменше трьох із цих систем має розпочатися вже наступного року.
Крім того, цього тижня компанія отримала контракт Пентагону на створення шостої, досі публічно не розкритої платформи, розповів Торнтон TechCrunch. Контракт укладено з підрозділом Defense Innovation Unit (DIU) на розробку нового «ударного літального апарата ВМС, незалежного від злітно-посадкових смуг», як описує його стартап.
Йдеться про дуже великий літак, додає Торнтон, який може знайти застосування і в комерційній галузі.
Компанія також виросла з приблизно десятка співробітників у перший рік до близько 350 працівників сьогодні, має виробничі площі площею 115 тис. кв. футів у Гантінгтон-Біч, а також конструкторські та виробничі майданчики в низці інших локацій.
«До кінця цього року, 2026-го, ми введемо в дію ще чотири нові виробничі майданчики», — сказав Торнтон.
Ще одна причина, чому венчурні фонди виписали великі чеки, полягає в тому, що минулого місяця Mach здійснила своєрідний переворот в індустрії, коли придбала стартап із виготовлення твердопаливних ракетних двигунів (solid rocket motor, SRM) Exquadrum у рамках угоди на $50 млн грошима та акціями, як раніше повідомляв TechCrunch. За словами стартапу, він випередив понад вісім інших потенційних покупців.
На ринку спостерігається гострий дефіцит твердопаливних двигунів: дрони створюють безпрецедентний попит в умовах, коли ринок контролюють два великі оборонні підрядники — Aerojet Rocketdyne та Northrop Grumman. Строки виконання замовлень можуть розтягуватися на роки.
Завдяки цьому придбанню Mach отримала контроль над власною лінійкою ракетних двигунів і водночас запустила новий комерційний бізнес Mach Energetics для продажу цих двигунів. Торнтон відмовився розкривати виручку, але зазначив, що нинішній розподіл продажів становить приблизно 50/50 між урядовими замовленнями та продажами іншим компаніям.
Торнтон згадує момент минулого року, коли до нього по-справжньому дійшли масштаби швидкого росту компанії. Два роки тому загальні збори проводилися в конференц-залі «десь на 12 людей», каже він. «На нашій вечірці до другої річниці було понад 200 стільців, і все одно люди стояли».
Втім, найбільше він пишається швидкістю розробки продуктів. Це, зрештою, головна мета його компанії та індустрії оборонних технологій загалом. Ідея таких стартапів, підтриманих технологічними VC, — швидше та дешевше постачати продукти для військових і пов’язаних комерційних застосувань замість дорогих, «штучних» рішень, які пропонують традиційні великі оборонні підрядники.
«Традиційно на створення реактивного двигуна йде близько чотирьох років. Це майже найшвидший цикл, який можна знайти в цій галузі. А ми пройшли шлях від відсутності команди до її формування і запуску реактивного двигуна приблизно за вісім місяців», — підсумував Торнтон.