Міжнародна космічна станція (МКС) отримує перший створений для космосу металевий 3D-принтер, розроблений Airbus і Європейським космічним агентством (ESA). Після того, як принтер на основі дроту з нержавіючої сталі доведе ефективність, він буде виготовляти деталі, необхідні для місій на Місяць і Марс.
Нове обладнання доставлять на станцію за допомогою майбутньої місії поповнення запасів Cygnus NG-20. Принтер використовуватиме дріт з нержавіючої сталі, який буде нагріватися потужним лазером. Це перший металевий 3D-принтер, створений для космосу.
Для цього експерименту буде використано два принтери компанії Airbus . Одна — інженерна модель, виготовлена на Землі, і «льотна модель», яка буде використовуватися на МКС. Експеримент спочатку включатиме друк чотирьох зразків у космосі, які пізніше будуть відправлені на Землю для аналізу. Друк кожної частини триватиме близько 40 годин. Ці зразки перевірять спеціалісти ESA та Датського технічного університету.
Гвенелл Арідон, провідний інженер Airbus Space Assembly, сказала в публікації на сайті компанії, що принтер «принесе нові можливості виробництва на орбіті, включаючи можливість виготовляти несучі структурні частини, які є більш стійкими, ніж пластиковий еквівалент».
Астронавти зможуть безпосередньо виробляти такі інструменти, як гайкові ключі або монтажні інтерфейси для з’єднання кілька частин разом. Гнучкість і швидка доступність 3D-друку значно підвищить автономність космонавтів.
Міжнародна космічна станція була платформою для експериментів і впровадження незалежних систем, щоб менше покладатися на поставки із Землі. Завдяки перевагам такого адитивного виробництва майбутні місії на Місяць і навіть на Марс матимуть засоби для проектування та виготовлення нових деталей. Наслідки цього є значними, оскільки інженери можуть друкувати все, що їм потрібно на місці, від модернізації житлових приміщень до виготовлення запасних частин. Роздрукувати ці деталі на місці ефективніше, ніж привезти їх із Землі, зменшуючи витрати на логістику та потенційно економлячи величезні суми коштів.
3D-принтери широко використовувалися на МКС протягом багатьох років, але можливість створення деталей зі сталі принесе більше застосувань і надійність.
Тим не менш, як пояснив Себастьєн Жіро, системний інженер металевих 3D-принтерів у Airbus, існують проблеми з друком металу в космосі. Він каже, що для створення цього прототипу принтера для МКС він повинен бути розміром з пральну машину, щоб надрукувати деталі об’ємом дев’ять сантиметрів заввишки та п’ять сантиметрів завширшки.
Безпека також буде ключовим пріоритетом, оскільки процес включає нагрівання 1200 градусів Цельсія, необхідних для друку металом. Порівняйте це з 200 градусами, які потрібні для 3D-друку пластиком.
Управління гравітацією та управління випарами та забрудненнями є іншими важливими питаннями.
