Я описувала Fitbit Air як один з трекерів лінійки Inspire, звільнений від ремінця. Коли я побачила Air поруч із Inspire 3, це повністю підтвердило мої враження. Обидва мають однакову «пігулкоподібну» форму, і, якщо не порівнювати їх безпосередньо, можна не помітити, що Inspire відчутно товстіший. Звісно, Inspire 3 має екран, але загалом відстежує майже те саме, що й Air, і його також можна вийняти з ремінця та закріпити в кліпсі на пояс, ремінь чи білизну.
За габаритів 34,9 x 17 x 8,3 мм і ваги 5,2 г без ремінця Air крихітний і легкий. Зверху – логотип Google, знизу – масив датчиків, а на торці – світлодіодний індикатор. Встановити трекер в один із трьох ремінців, що надіслав Google, було нескладно, як і вийняти його, коли я хотіла змінити браслет. «Версію» зі Стівеном Каррі я лишала біля дверей, тож перемикатися між «домашнім» і «вуличним» сетапами було дуже зручно. (Так, у мене є окремі браслети для дому й вулиці – питання гігієни.)
Хотілося б, щоб ремінці були вужчими, як у Inspire 3 (близько 14 мм), але загалом вони достатньо комфортні. «Performance loop band» майже не відчувається на руці, хоча його трохи незручно фіксувати через особливості кріплення липучки.
Air вужчий за Whoop MG, який має більш квадратну форму. Хоча я досі терпіти не можу спати з чимось на зап’ясті, Fitbit Air дуже близький до того, щоб бути «достатньо зручним» для сну, тоді як Whoop для мене виглядає завеликим.
Єдиний спосіб якось взаємодіяти з Fitbit Air – це двічі сильно постукати по ньому. Так можна вимкнути будильник або змусити світлодіод засвітитися й показати рівень заряду батареї. Усередині є вібромотор, тож Air може беззвучно будити вас. Якщо ввімкнути Smart Alarm, трекер у 30-хвилинному вікні намагатиметься вибрати оптимальний момент для пробудження на основі ваших фаз сну.
До решти можливостей Air я повернуся нижче – майже все керується через застосунок Google Health. Окремо варто згадати автономність. Як і багато інших пристроїв Fitbit, Air має працювати близько тижня без підзарядки. Десяти днів, які я провела з тестовим зразком, замало для чіткого висновку, але наразі сім днів виглядають реалістично, особливо якщо не боїтеся розрядити батарею «в нуль». У середньому трекер втрачав приблизно 15 відсотків заряду на добу, включно з відстеженням сну вночі.
З огляду на відсутність екрана, це відчувається трохи малувато – і рівно вдвічі менше за 14 днів, які Whoop обіцяє для поточного покоління своїх пристроїв. Мій напарник у спортзалі, що користується Whoop MG, стабільно отримує два тижні від одного заряду. Коли заряд закінчується, він просто чіпляє фірмовий бездротовий пауерпак і підзаряджає трекер, не знімаючи його.
Google поки не пропонує настільки ж зручного аксесуара для живлення, зате заряджається Air дуже швидко. На сьомий ранок мій трекер майже розрядився, я поклала його на магнітну зарядку лише на кілька хвилин – і цього вистачило, щоб вийти з «червоної зони» нижче 20 відсотків. Коли з’явився час на повноцінну зарядку, я побачила, що рівень підскочив з 36 до 58 відсотків всього за п’ять хвилин підключення.
Google Health замість Fitbit: новий застосунок і AI Coach
Google представила AI Coach і редизайн застосунка Fitbit ще в серпні, а цього місяця оголосила, що повністю замінить свої наявні додатки для здоров’я на Google Health. Це означає, що користувачам Google Fit запропонують встановити новий застосунок і мігрувати дані, а в нинішнього додатка Fitbit зміниться бренд і зовнішність. Оскільки інтерфейс суттєво відрізняється навіть від досить свіжого редизайну 2023 року, а серпневе оновлення лише зараз виходить із публічної бети, я вирішила окремо оцінити його роботу.
Порівняно зі старими версіями Fitbit-застосунка, перше, що помітять давні користувачі, – інша подача інформації на головній сторінці (Today). Замість довгої стрічки карток з різними показниками тепер верхня третина екрана – це горизонтальний карусельний блок, яким справді зручно користуватися.
За замовчуванням зліва вгорі відображається кільце з прогресом по тижневому кардіонавантаженню, а поруч – продовгуваті індикатори кроків, «готовності» організму та сну. Якщо гортати ліворуч, з’являються додаткові «пігулки» зі швидкими даними про пульс, пройдену відстань, спожиті калорії та дні з тренуваннями. Тап по кожній з них відкриває окрему сторінку з детальнішою інформацією й опціями (наприклад, натиснувши на калорії, можна додати перекус). У нижній частині дашборда розташовані кнопки для старту тренування або ручного внесення активності, їжі, води чи сну. Цей верхній блок можна налаштовувати під себе, якщо базовий вигляд вам не підходить. Решту сторінки Today займають AI-зведення вашого сну, активності та загального стану.
Загалом оновлений застосунок виявився простим у використанні. Більшість даних зосереджено саме на сторінці Today (про це ще нижче), а вкладки Fitness і Sleep просто приділяють більше місця відповідним темам. Кожен із цих розділів починається з наочних прогрес-барів угорі, далі йдуть деталі останньої активності. У Fitness ви побачите добірку тренувальних гайдів, а потім – хронологічну стрічку власних тренувань. У Sleep – підсумок минулої ночі та тижневі графіки по тривалості REM і глибокого сну. Унизу – добірка медитацій «Sleep better».
Усе потрібне мені зазвичай було або на Today, або в налаштуваннях пристрою. Якщо я не могла щось швидко знайти, це або ховалося в розділі Health, або було простіше попросити про це AI Coach. Мені подобається, що багато елементів, як-от верхній блок сторінки Today чи весь розділ Health, можна налаштувати так, щоб найважливіші для вас показники були під рукою.
Єдине, до чого в мене були претензії, – інтерфейс логування. Google не завадило б повчитися в Samsung, як треба відстежувати споживання води. У Health вам треба вводити конкретну кількість мілілітрів, і безпосередньо на цій сторінці немає можливості змінити одиниці виміру. Можливо, якщо задати певний регіон системі, ви побачите інші одиниці, але я, наприклад, не знаю напам’ять, скільки мілілітрів у кожному ковтку.
На годинниках Samsung Galaxy при внесенні води достатньо натиснути іконку «склянка», щоб додати умовну порцію. Це дрібниця, але дуже проста для реалізації – і суттєво полегшила б дію, якою я користуюся щодня.
Порівнюючи Google Health та застосунок Whoop, я побачила, що Whoop більше орієнтується на «сухі» дані й аналітику. Що вам сподобається більше, значною мірою залежить від звички – обидва додатки досить легко опанувати.
У поточному вигляді застосунок Whoop містить менше AI-контенту: розмовний інтерфейс там поки виглядає як бета. Тим часом у Google Health у правому нижньому куті на кожній сторінці красується синя кнопка «Ask Coach» для Gemini-підсиленого AI Coach.
AI Coach від Google на базі Gemini
Використовувати Coach не обов’язково – навіть якщо ніколи не відкривати його, ви все одно бачитимете LLM-підготовлені звіти та підказки по всьому застосунку й на сторінці Today. Але питати щось у Coach часто простіше, ніж шукати ту саму функцію в меню – наприклад, записати конкретний продукт чи заднім числом внести тренування.
Якщо коротко, AI Coach, попередній погляд на якого ми отримали ще в серпні минулого року, задуманий як радник з усіх питань здоров’я, але не заміна лікаря. Після оновлення застосунка вам запропонують «поспілкуватися» з Coach і сформулювати свої цілі. AI почне збирати інформацію про вашу базову активність і стан здоров’я й з часом видаватиме поради та звіти про прогрес. Це не так уже й відрізняється від того, що робили фітнес-додатки до ери LLM, просто тепер із ними значно легше «говорити».
Наприклад, раніше майже нереально було попросити застосунок «записати ту саму миску мюслі з молоком, що я їла вчора» і отримати потрібний результат. Завдяки Gemini AI Coach виконав запит, знайшов у моїй історії потрібні бренди та додав їх у лог за вказаний день. Звісно, іноді доводилося його підправляти, але загалом базові задачі – відстеження харчування й активності – він виконував добре.
Приємним бонусом стала можливість завантажувати зображення й документи. Відео Coach поки не приймає, зате я могла надіслати скриншоти з «верхньою» та «нижньою» фазами вправи й запитати, чи правильно виконую, скажімо, тягу до підборіддя. Я вже дізналася, що мені варто краще фіксувати корпус під час підйомів колін у висі, а ось мої «box-tap bear crawl marches» виконуються нормально.
Дуже зручно просто сфотографувати етикетку з харчовою цінністю, сказати «запиши дві порції цього» – і отримати коректний запис. За бажання можна йти глибше й питати, чи допоможе конкретний продукт із метою набрати більше клітковини чи дотриматися макросів.
Більшість часу Coach не казав нічого революційного. Підсумки тренувань або сну давали адекватний контекст, а зрідка я дізнавалася нові цікаві факти (наприклад, що ковток чогось прохолодного, а не теплого перед сном може покращити якість сну).
Обмеження та помилки AI Coach
Як і більшість сучасних AI-систем, Coach далекий від ідеалу. Іноді він відверто «плавав». Одного разу він вирішив, що я ходила пішки, і в підсумковому звіті після годинного тренування почав посилатися на якусь прогулянку. Я намагалася це виправити (доволі пасивно-агресивно), щоб не псувати статистику, і AI пояснив, що помилився, бо в мене був підвищений пульс. Проблема в тому, що це сталося всього за шість хвилин після закінчення тренування, а мінімальний поріг для автоматичного розпізнавання ходьби у Fitbit Air – 15 хвилин. Тож помилка виглядає дивною.
Було й багато дрібних недоробок. Наприклад, заголовки підсумків після вручну записаного тренування часто виглядали як «Adjusted that for you» або «Updated that session for you» – хоча я нічого не редагувала, тож такі формулювання збивали з пантелику. Деякий час «Exercise days» неправильно рахував кількість днів, коли я виконувала тижневу ціль по активності, – він додавав до поточного тижня дні з попереднього календарного.
У перші дні користування додатком розпізнавання мовлення працювало жахливо: диктуєш фразу – воно обривається посередині, за мить відновлюється й починає переписувати все спочатку, видаляючи попередній текст. Це припинилося десь через три дні, коли я раптом виявила, що мене викинуло з облікового запису, й довелося заходити наново.
Чип Exercise days теж «самовиправився» незабаром після того, як я звернулася до Google щодо деяких проблем. Складається враження, що компанія вже знала про чимало з тих багів, з якими я зіткнулася (на кшталт дивних заголовків), і працювала над виправленнями. Це дає надію, що з часом і застосунок, і AI стануть кращими.
Інколи я бачила повідомлення на кшталт: «Щось із мого боку не відповідає нашим правилам безпеки, спробуйте запитати щось інше». Іронія в тому, що я не казала нічого «забороненого». Один із таких випадків стався, коли я просто відповіла: «No…» – і на цьому діалог обірвався.