Що, якби ваші звичайні діоптричні окуляри одночасно були «розумними»? Це базова ідея лінійки Ray-Ban Meta Optics. Компанія вже кілька років підтримує встановлення коригувальних лінз у багато своїх оправ, але індивідуальні лінзи ніколи не були головним сценарієм використання.
У лінійці Optics Meta та Essilor Luxottica допрацювали оправи другого покоління Ray-Ban, щоб вони краще підходили людям, які носять окуляри не за бажанням, а за потреби. В оправах з’явилися додаткові елементи кастомізації, що робить їх більш схожими на звичайні окуляри від офтальмолога, але загалом це ті ж самі моделі другого покоління.
У підсумку це, мабуть, найзручніша пара Ray-Ban Meta, яку я будь-коли носила. Але додавання індивідуальних лінз до оправ за $499 суттєво збільшує кінцеву вартість — і для більшості людей це просто не має сенсу, якщо тільки у вас немає дуже щедрої страховки на зір. Якщо ж ви повністю «в темі» Ray-Ban Meta й хочете модель для щоденного, цілодобового носіння, інвестиція може бути виправданою.
Як людина, яка часто носить лінзи, але більшість днів усе ж ходить у діоптричних окулярах, я ніколи особливо не розуміла користь Ray-Ban Meta з прозорими, але не діоптричними лінзами. Я розумію, що фотохромні (перехідні) лінзи можуть зробити дорогі окуляри кориснішими в різних ситуаціях, але для себе я зазвичай віддавала перевагу формату сонцезахисних окулярів — він краще пасує тим сценаріям, у яких мені найчастіше хочеться скористатися «розумними» окулярами.
Водночас мені завжди було цікаво, чи змінюся я в думці, якби мала пару саме з моїм рецептом. Після двох тижнів використання Ray-Ban Meta Optics як основних окулярів я починаю розуміти їхню привабливість. Це практично ті ж самі оправи другого покоління, але з кількома покращеннями, які роблять їх зручнішими для щоденного носіння.
Одна з проблем майже з усіма Ray-Ban Meta, які я пробувала, — злегка завеликі оправи, які постійно сповзають на ніс. У лінійці Optics Meta зробила внутрішні носоупори змінними, щоб можна було краще підігнати посадку. Я замінила «універсальні» подушечки, що стояли з коробки, на варіант «high bridge» (для високої перенісся) та одразу помітила, що оправа майже не сповзає. У комплекті є й варіант для низької перенісся.
Оправа стилю Scriber, яку я тестувала, усе ще виглядала дещо завеликою, але трималася на обличчі краще, ніж Wayfarer Gen 2, які я випробовувала торік. Кінчики дужок можна «підгнути» для точнішої посадки (це робиться в магазині Meta або в оптиці), хоча зі своєю парою я цього не робила. Мені сподобалося, що шарніри з більшим кутом розкриття помітно підвищують комфорт: окуляри не тиснули за вухами, як це часто буває з іншими опрами.
Оцінила й те, що стиль став трохи стриманішим, ніж у попередніх версій. Scriber усе ще більші, ніж окуляри, які я зазвичай обираю для себе, але колірна схема виглядає природніше, ніж яскраві або надто темні варіанти, які Meta пропонувала в інших лінійках. Кілька людей сказали мені, що навіть не здогадувалися, що це «розумні» окуляри, а не звичайні Ray-Ban.
Meta також трохи поліпшила час автономної роботи порівняно з іншими моделями другого покоління. Якщо старі «ген-2» офіційно працюють «до 8 годин», то Blayzer і Scriber заявлені як «понад 8 годин». Насправді все сильно залежить від сценарію використання — деякі функції розряджають батарею значно швидше. У моєму випадку Scriber без підзарядки легко тримали понад 8 годин, з періодичним прослуховуванням аудіо через відкриті динаміки і час від часу — Meta AI.
Ще одна велика зміна в лінійці Optics — поява так званої action button: це додаткова кастомізована кнопка для швидкого доступу до часто використовуваних команд. Вперше її додали в сонцезахисні окуляри Oakley Meta Vanguard, де вона була знизу оправи. В Optics це маленька додаткова кнопка в кінці основної клавіші керування зйомкою.
Коли я оглядала Vanguard, так і не знайшла «ідеальний» сценарій для цієї кнопки. Але після тривалішого використання нових оправ, здається, я її призначення для себе знайшла. Я використовую режим «custom prompt» (налаштовується в застосунку Meta AI), де команда — «прочитай мій останній текст».
Це виявилося ідеальним варіантом, бо хоча мені й подобається, що окуляри можуть озвучувати вхідні повідомлення (подібно до того, як Siri робить це з AirPods), я не завжди хочу, щоб Meta AI автоматично починала їх читати. Це сильно відволікає, якщо ти в розмові або зосереджена на завданні. Завдяки кнопці дії я можу просто натиснути її й прослухати SMS, не промовляючи «Hey Meta». Це ще менш помітно, ніж подивитися на телефон.
Meta останнім часом суттєво оновила свій голосовий асистент у окулярах. Це не специфічно лише для лінійки Ray-Ban Optics, але кілька змін варто відзначити.
Усередині Meta AI в окулярах тепер працює на новій моделі Muse Spark. Головний плюс — асистент став більш «живим» і розмовним. Можна перебити відповідь Meta AI (у моєму випадку — голосу в стилі Джуді Денч) посеред фрази, або ставити додаткові питання, не повторюючи «Hey Meta» щоразу. Я також помітила, що відповіді стали трохи швидшими і краще враховують контекст запитань.
Це означає, що Meta збільшила й вікно, протягом якого асистент продовжує «слухати» після того, як ви замовкаєте. У мене Meta AI залишав мікрофон активним до 20 секунд після завершення фрази (це видно по внутрішньому індикатору на оправі, що спалахує, коли асистент використовує мікрофон). Це здається дуже довгим інтервалом, особливо з огляду на давні побоювання стосовно збору даних Meta. І це призводило до ніякових моментів, коли хтось інший у кімнаті починав говорити до того, як мікрофон вимикався: у результаті Meta AI починала щось розповідати мені у вухо, коли я, насправді, намагалася слухати людину поруч. Цю опцію можна вимкнути, але за замовчуванням вона увімкнена. Хотілося б мати ще й просте налаштування часу «прослуховування», а не лише повне відключення.
Meta також похвалилася новими можливостями, пов’язаними зі здоров’ям, — наприклад, можливістю отримувати інформацію про харчову цінність продуктів, просто спитавши Meta про страву чи інгредієнти, на які ви дивитеся. Ця функція мене вразила значно менше, працюючи, у кращому разі, непослідовно.
Якщо я казала Meta AI «розкажи про харчову цінність цього», асистент активував камеру, розпізнавав їжу й давав приблизні дані. Але якщо я питала «скільки тут калорій?», Meta відповідала «перевіряю калорійність», однак фото не робила, і зрештою повертала щось на кшталт «розкажи, що ти їси, і я підрахую». З іншого боку, коли я жартома запитала: «Hey Meta, чи це високобілковий перекус?» дивлячись на свою кішку, асистент правильно «побачив» об’єкт, зрозумів жарт і коректно відреагував (жодна кішка під час огляду не постраждала).
Були й помилки в точності. Я попросила Meta AI розповісти про харчову цінність дуже маленького авокадо — у відповідь отримала дані для «середнього авокадо». Коли я навела погляд на піцу на кухонній стільниці, асистент правильно розпізнав її як піцу «сіцілійського стилю», але неправильно визначив кількість шматків і начинку. Це не критичні огріхи — очевидно, Meta з часом підшліфує алгоритми, але це дратує, коли доводиться переформульовувати запит або «штовхати» асистента, щоб він запустив правильний сценарій.
Скільки ви готові витратити на окуляри? Базова ціна оправ Optics — $499, але з діоптричними лінзами сума може майже подвоїтися. Я спробувала прицінитися до конфігурації, яку Meta надіслала мені: мій (не надто сильний) рецепт, фільтр синього світла і захисне покриття від подряпин. Вийшло понад $700 без урахування податків і доставки. І це ще не максимум: фотохромні лінзи, наприклад, коштуватимуть дорожче. Це виглядає дуже дорого для однієї пари окулярів — особливо, якщо ваш рецепт змінюється щороку. Я також не впевнена, наскільки реально покрити таку покупку типовою страховкою на зір, зважаючи на те, що не всі оптики працюють з лінійкою Ray-Ban Meta.
Є й інші моменти, окрім ціни. З «розумними» окулярами Meta завжди було багато питань щодо приватності, а останнім часом їх лише побільшало. Наприклад, Meta більше не дозволяє користувачам у США відмовитися від збереження голосових записів у хмарі. А кожного разу, коли ви використовуєте мультимодальну функцію — на кшталт запиту на оцінку харчової цінності чи аналіз об’єктів навколо, — ви дозволяєте компанії використовувати ці зображення для навчання своїх моделей ШІ. Це може означати, що зовнішні підрядники в іншій країні переглядатимуть і розмічуватимуть ці кадри. (Meta стверджує, що не навчає ШІ на відео та зображеннях, які ви зберігаєте у свою галерею.)
Нещодавно з’явилися повідомлення, що Meta розглядає можливість додати в окуляри розпізнавання облич. На початку місяця дослідники виявили нереалізовану функцію під назвою name tag. Meta заявила, що остаточного рішення щодо неї ще не ухвалено, а код незабаром після публікації матеріалу Wired було видалено. Усе це, цілком логічно, посилило підозри стосовно подібних продуктів і підживило думку, що покупка таких окулярів — це добровільна згода на участь у дистопічній системі стеження.
Я особисто не вважаю, що кожен, хто носить окуляри Meta, автоматично «дивак» або «сталкер», хоча ідея окулярів із розпізнаванням облич мені здається тривожною. Але ці суспільні упередження варто враховувати, особливо якщо ви збираєтеся викласти $700. Було б прикро витратити стільки грошей і постійно чути від незнайомців, що ти «стрьомно» виглядаєш у цих окулярах.
У підсумку, якщо вам уже подобаються Ray-Ban Meta й ви хочете носити їх із власними діоптріями, Optics — найзручніший і найпреміальніший варіант. Питання лише в тому, чи зможете ви для себе виправдати їхню ціну.