Поки весь світ переходить на прослуховування улюблених пісень у режимі онлайн, у світі є місця, де залишаються вірними цифровим традиціям. Одне з них – Японія, жителі якої вважають компакт-диск актуальним носієм для музичних творів.
«Я купую до трьох CD-дисків на місяць», – каже місцевий 23-літній житель Кіміякі Коінума. Він, як і багато його співвітчизників, полюбляє слухати музику на фізичному носієві, а не через інтернет в онлайнових сервісах.
Для більшості Японія є країною, в якій нові технології з’являються одними з перших, і прив’язаність до застарілого формату компакт-дисків виглядає досить дивно. Якщо у світі продажі цих фізичних носіїв невпинно знижуються, то в Країні Висхідного Сонця вони займають приблизно 85% ринку. Порівняно з такими державами, як Швеція, де переважають онлайн-сервіси, це гігантський показник, адже в них CD займають близько 20% ринку.
«Японія дивним чином є повністю унікальною», – говорить голова найбільшого у світі музичного об’єднання Universal Music Group Люсьєн Грейндж. Однак ця унікальність непокоїть босів музичного світу, адже, незважаючи на міцні позиції CD, їхні продажі лише за останній рік знизились на 17%. При цьому Японія є другим за величиною музичним ринком у світі після США, тому через зниження продажів у цій країні світовий показник впав на 3,9%.
В інших державах фізичні носії витісняються онлайновими продажами музики, а ось у Японії люди не бажають користуватися подібною можливістю. Тому якщо в 2009 році онлайнові продажі становили ринок обсягом $1 млрд, то вже минулого року він скоротився до $400 млн.
Повернути тенденцію
Відновлення покупок пісень у Японії стало одним з ключових завдань музичної індустрії, яка з 2000 року втратила майже половину обсягу через появу цифрових каналів дистрибуції. Однак втілити його виявилося досить складно через протекціоністську політику місцевої влади. Вона досі ставиться до онлайнових продажів пісень з підозрілістю.
Такі сервіси потокової музики, як Spotify та Rdio, які часто вважають кращим шансом індустрії на відновлення заробітків, стикнулися з труднощами при розгортанні у Японії. Найбільший з них – Spotify – запнувся на перемовинах з ліцензування контенту в місцевих лейблів. Адже в цій країні найбільшу популярність мають саме місцеві виконавці, а не західні поп-зірки.
Проте представники Spotify все одно досить певні у своєму успіху, адже довгі перемовини з правовласниками у музичній індустрії – звичне явище. Директор з контенту цього сервісу Кен Паркс каже, що так відбувалося майже у всіх країнах. Сьогодні Spotify нараховує понад 10 млн користувачів на 57 ринках, і перш ніж з’явитися у США в 2011 році, компанії також довелося домовлятися впродовж двох років.
«Коли відповідальні люди нарешті відчувають, що прийшов час робити щось нове, вони так і зроблять, – каже Паркс. – Я думаю, ми наближуємося до такого моменту у Японії».
З думкою Spotify згодні не всі, оскільки країна залишається вірною формату CD. Саме він приносить найбільшу виручку та є незамінним способом просувати нові альбоми. Експерти пояснюють таку любов особливістю місцевого бізнес-клімату, а також культурними причинами.
Наприклад, японці люблять збирати та колекціонувати речі. Саме через це компакт-диски у спеціальній упаковці купують дуже добре. Один з подібних прикладів надає місцева група AKB48, яка у коробці з CD надає квитки на свої концерти. Завдяки такій стратегії фанати купують більше компакт-дисків.
Завдяки популярності CD у Японії також зберіглося таке явище як музичний магазин, які в інших країнах закриваються. Наприклад, лейбл Tower Records закрив у США 89 торгових точок ще в 2006 році. Водночас у Японії успішно працює 85 його магазинів, які приносять по $500 млн щороку.
Головна торговельна точка Tower знаходиться в самому серці ділового району із хмарочосами у місті Сібуя. «Кожний магазин надає якість унікальні додаткові товари, щоб продавати більше компакт-дисків, – розповідає одна з відвідувачок цього магазину. – Тому все залежить від того, наскільки вони гарні».
CD ще грає
Окрім Японії, компакт-диски, незважаючи на зростання цифрових продажів, також утримують значну популярність в інших країнах, наприклад, у Німеччині. А загалом у світовому масштабі вони займають 41% та створюють ринок у $15 млрд. Проте це турбує аналітиків, оскільки якщо якась з цих країн не прийме цифрову музику, а спад популярності CD продовжиться, це зашкодить всій індустрії.
«Якщо Японія «чхне», а Німеччина застудиться, – каже директор лондонської аналітичної компанії Enders Analysis Еліс Ендерс, – тоді індустрія розвалиться».
Одна з частин проблеми – велика кількість компаній, які контролюють права на популярні хіти та повільно їх ліцензують новим сервісам. Через це, наприклад, найбільший у країні сервіс онлайнової музики Sony Music Unlimited часто не надає затребуваний споживачами контент. А Apple iTunes з’явився у Японії ще в 2005 році, проте лише в 2012 він почав продавати музику Sony.
«Значна частина топ-менеджменту хвилюється про те, що відбувається поки вони на своїх посадах, – говорить колишній президент японського відділення Sony Music Entertainment Шігео Маруяма. – Однак це не обов’язково значить, що вони турбуються, що буде після них».
Проте експерти вже ж сподіваються, що музичний ринок Японії почне зростати. Адже в 2013 році в цій країні не було альбомів, які розійшлися мільйонними тиражами, а вже цього року таких вже два: саундтрек до діснеєвського мультику «Крижане серце» та останній реліз групи AKB48. «Ринок повернеться до зростання, – каже Грейндж. – Однак я не можу сказати, коли це трапиться».
За матеріалами: NY Times
