У літій-іонних акумуляторів для стаціонарного домашнього використання з’явився потужний конкурент. Це система від австралійської компанї Lavo, яка використовує водневі паливні комірки. Її ємність утричі вища, ніж у літій-іонних домашніх батарей Tesla Powerwall 2.
Строго кажучи доманій накопичувач енергії Lavo не є акумулятором у звичайному розумінні. Це система на базі водню, елементів для зберігання цього газу та паливних комірок. Її розміри складають 1680x1240x400 мм, а вага – 324 кг.
Для використання потрібно підключити систему до джерела енергії, наприклад, сонячної батареї. Також потрібне постачання води, тому її підключають до водопроводу. Система використовує надлишки енергії, розкладаючи воду на водень та кисень. Останній випускається в атмосферу, а водень запасається у спеціальній метал-гідридній губці під тиском 30 атмосфер.
Електроенергія видобувається при зворотному процесі з’єднання водню з киснем у паливній комірці. Оскільки хімічна реакція з’єднання не може відбуватися миттєво, в комплекті є невелика літій-іонна батарея ємністю 5 кіловат-годин.
Електрична потужність Lavo складає 40 кіловат-годин – це утричі більше, ніж найпотужніша домашня батарея Tesla Powerwall 2. Такої кількості енергії достатньо для живлення типового дому близько двох днів. Для збільшення ємності можна підключати кілька таких систем паралельно. Контролювати параметри Lavo пропонується по Wi-Fi за допомогою мобільного додатку.
Вартість одного блоку домашньої водневої енергосистеми складає $26 900. Три батареї Powerwall обійдуться дещо дешевше – $22 800.
Тож у чому перевага водневої системи? У Lavo кажуть – термін служби, який складає близько 30 років. Для літій-іонних батарей можна розраховувати максимум на 15 років. Також воднева система не має токсичних елементів, які потребуватимуть особливої переробки після вичерпання ресурсу. Ще воднева система Lavo компактніша, ніж аналогічна літієва батарея.
Головна проблема водневої системи – її низька ефективність. З урахуванням усіх витрат можна отримати близько 50% ефективності – втрачається стільки ж енергії, скільки зберігається. Також є обмеження на максимальне енергоспоживання у 5 кіловат, що зумовлене розмірами паливної комірки.
Водень вже багато років тестують в таксі, вантажівках, човнах, фургонах, автобусах, літаках. Перспективним це паливо вважається тому, що воно викидає в атмосферу воду. Однак ця технологія пропонує низьку ефективність – спершу потрібно витратити енергію, отримавши водень, а потім витратити енергію, поєднавши водень з киснем. Ілон Маск називає паливні комірки комірками для дурнів, граючи на співзвучності англійських слів fuel (фьюл – паливо) та fool (фул – дурень), а також cell (селл – комірка) та sell (селл – продажі).
