Через технічний прогрес у деяких випадках доведеться довше шукати нового роботодавця. Такого висновку дійшли експерти консалтингової компанії Boston Consulting Group і дослідницької організації Recruit Works Institute, які провели дослідження щодо пошуку роботи в різних країнах.
Дослідники опитали більш ніж 13 тисяч робітників із 13 країн – Австралії, Бразилії, Канади, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Росії, ПАР, Великобританії, США, Індії, Китаю. У цих державах проживає 59% із приблизно 3 млрд працевлаштованих людей у всьому світі.
Головними каналами пошуку роботи є комерційні (друковані видання, сайти для пошуку роботи в інтернеті, служби тимчасової та постійної зайнятості, недержавні програми професійного навчання), державні, прямі й реферальні (через знайомих). Близько 40% претендентів використовували один канал для пошуку роботи, а 25% задіяли два канали.
Як показало опитування, 55% респондентів шукали нову роботу через інтернет, 36% – за допомогою друкованих видань, 33% – зверталися до реферальних каналів, 24% – направляли запити безпосередньо потенційним роботодавцям, 20% – задіяли соціальні служби і ще 17% – скористалися послугами агентств з підбору постійного персоналу.
Близько 33% всіх опитаних користувачів із 13 країн назвали інтернет найбільш ефективним каналом пошуку роботи, 19% респондентів вважають ефективними реферальні канали, 12% – звернення безпосередньо до роботодавців, 10% – використання друкованих видань і лише 5% визнали ефективність соціальних служби з працевлаштування .
На думку авторів дослідження, прогрес у сфері технологій рекрутингу привів як до збільшення, так і до зменшення часу пошуку роботи. З одного боку, оголошення про роботу в інтернеті дозволяють роботодавцям охопити широку цільову аудиторію одним кліком миші. З іншого – сьогодні здобувачі можуть підписатися на нові оголошення про вакансії і витратити більше часу на пошук, оскільки вони лише періодично проглядають вакансії.
