Український парламент у першому читанні ухвалив законопроєкт № 12094, який може принести цікаву інновацію на ринок мобільного зв’язку. А саме – можливість операторам та державним органам отримати реальну мапу якості покриття. Для цього мобільним абонентам офіційно дозволять вимірювати якість мобільного зв’язку за допомогою спеціального додатку.
Мобільні оператори та державні органи у сфері зв’язку надають мапи якості покриття, однак такі мапи є неточними. Ці мапи створюють спеціалісти на основі власних даних, які вони отримують під час поїздок Україною зі спецобладнанням, що робить дані застарілими під час підготовки карти покриття.
Прийнятий законопроєкт (https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/44975) доповнює у Законі України «Про електронні комунікації» статтю 2 пункт 61 можливістю абонентам стати елементами системи моніторингу якості зв’язку. Це виконуватиметься через спеціальний додаток, який українська влада ще має створити.
Однак, окрім позитивного, законопроєкт приносить також низку негативного, а саме – створює додаткову та певним чином загрозливу бюрократичну тяганину.
Наприклад, пункт “Постачальники послуг міжособистісних електронних комунікацій зобов’язані інформувати кінцевих користувачів про те, чи залежить якість їхніх послуг електронних комунікацій від будь-яких зовнішніх факторів“. Оператори будуть змушені спамити абонентів інформацією, від якої немає жодної практичної користі для абонента. Наприклад, зв’язок залежить від зовнішнього фактору – електрики. Оператор розішле абонентам відповідні інформаційні повідомлення, виконавши закон. Але для кінцевого абонента це нічого не змінить.
Також створюється Національний центр оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України. Цей орган матиме повноваження заблокувати постачальника послуг зв’язку, який не виконає його накази:
Регуляторний орган може прийняти за погодженням з Кабінетом Міністрів України рішення про виключення з реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг тих постачальників, які не виконали розпорядження національного центру оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України.
У такому разі припиняється обмін інформацією з мережами суб’єкта господарювання, якого виключено з реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг.
Також майбутній закон дозволить чиновникам визначати мінімальну якість послуг зв’язку, яку оператори повинні виконати:
Постачальники електронних комунікаційних послуг повинні надавати електронні комунікаційні послуги за показниками якості послуг, їх рівнями, встановленими відповідно до цієї статті центральним органом виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра
Загалом, майбутні зміни в закон написані нечітко, потенційно відкриваючи шлях до маніпуляцій. Наприклад, законопроєкт не вказує наявність перехідного періоду, який отримують оператори для приведення своєї мережі до нових норм, встановлених центральним органом виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра. Тобто учора була одна норма якості зв’язку, сьогодні – уже інша. У оператора може не бути можливості миттєво адаптувати свою мережу, що зробить оператора порушником.
Також «Центральний орган виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра повинен встановлювати показники на рівні, достатньому для підтримки доступу споживачів до таких послуг (сервісів)».
Що саме означає «достатній рівень» – не зрозуміло. Наприклад, YouTube може передавати дані в мінімальній роздільній здатності 144p, вимагаючи лише 0,5 МБіт/с, але дивитися таку картинку неможливо. А сервіс відеодзвінків Google Meet вимагає швидкості не менше 3,2 МБіт/с (https://support.google.com/a/answer/4541234?hl=en).
Використані в законопроєкті нечіткі формулювання можуть призвести до того, що оператори опиняться порушниками і до них можна застосовувати покарання, окрім згаданого вище блокування. А саме:
надання електронних комунікаційних послуг із порушенням встановлених законом чи договором рівнів показників якості електронних комунікаційних послуг, — штраф від 1 тисячі до 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (відповідно до методики, що встановлюється регуляторним органом) за кожен факт порушення
