Коли близькі літні люди залишаться наодинці, виникає тривога – чи все в них гаразд? Щоб позбутися хвилювання, можна поїхати до них або подзвонити й переконатись. Але це заспокоїть ненадовго. Можна винайняти сиділку, але це непросто й недешево. А можна скористатися недорогими, але надійними технологічними рішеннями. І в Україні є компанії, що їх пропонують. Одна з них – «Життя 24», про яку ми й розповімо.
Ця невелика компанія пропонує послуги з приймання та обробки тривожних сигналів. Для цього вона впроваджує рішення для стеження за станом літніх людей, місцезнаходженням дітей, датчики безпеку дому.
Рішення досить просте
Для літніх людей «Життя 24» пропонує комплект з обладнання та послуг кол-центру. Обладнання складається із станції контролю, браслета та кулона, що є датчиком падіння:
Першу – у вигляді невеликої чорної плитки – можна поставити на якусь поверхню чи прикріпити до стіни. На станції контролю є дві великі кнопки: велика червона HELP – для виклику допомоги, менша зелена RESET – для відміни тривоги. На передній поверхні є мікрофон і великий динамік для спілкування з диспетчером. Тобто щоб викликати допомогу, людині досить натиснути червону кнопку, дочекатися відповіді та розповісти, що трапилося. Чутливий мікрофон дозволить диспетчеру зрозуміти, що відбувається в помешканні.
Браслет та кулон – це додаткові варіанти виклику. Вони зв’язуються зі станцією контролю радіосигналом, який діє на відстані до 300 метрів – досить навіть для приватного будинку. Пластиковий браслет має досить скромний дизайн, але він легкий і водонепроникний, тому не має викликати дискомфорту, в ньому навіть можна мити посуд чи купатися. А для виклику допомоги він оснащений чорною кнопкою: в разі небезпеки людина натискає на неї, сигнал передається на станцію контролю, а далі – диспетчеру.
Така сама кнопка є й на кулоні. Але він оснащений ще й датчиком падіння. Тобто, якщо людина раптом впаде (наприклад, ослабне чи знепритомніє), кулон так само надішле сигнал до станції контролю.
Коли диспетчер отримує сигнал, то викликає на допомогу всіх, хто може бути корисним на даний час: швидку, міліцію, родичів чи сусідів – телефонні номери останніх клієнт вказує, коли підписує контракт. І якщо сигнал прийшов, наприклад, від датчику падіння, диспетчер це побачить і викличе лікарів та сусідів.
Для роботи обладнання вимагає стандартне живлення, а в разі відключення електроенергії його батареї вистачить на роботу ще впродовж 24 годин (так обіцяє компанія). Станція контролю зв’язується з кол-центром по мобільному зв’язку, для чого «Життя 24» співпрацює з МТС – оператор надає спеціальні SIM-картки та вигідний телематичний тариф.
Коштує таке обслуговування 159 грн на місяць. Хоча обладнання треба купувати окремо. Станція контролю з браслетом обійдеться в 300 доларів США, а кулон – ще 50. Воно того варте, запевняють у компанії.
«Люди, особливо ті, хто переніс інсульт чи інфаркт, часто не усвідомлюють, що їм це потрібно. А це потрібно нам – дітям, щоб ми були впевнені, що встигнемо їм допомогти і потім все життя не кусати лікті і не картати себе що я не допоміг за 5 грн на день, – каже гендиректор «Життя24» Володимир Музиченко. І наводить приклад: – Моя теща живе в приватному будинку, якось вона пішла в душову кімнату, зачинилася, випадково вирвала ручку і була змушена довго сидіти. А був би браслет – натиснула б кнопку і все. А ще якось вона полізла в погріб, драбина зламалася, теща впала й тільки через три години докричалася до сусідки. І третій з нею був випадок – вночі людина напідпитку сплутала будинки і почала ломитися в двері. Так теща забула все: де телефон мобільний та все інше».
За окрему платню можна купити ще кілька датчиків: диму, чадного газу і протікання води. У разі спрацювання одного з них диспетчер також отримає сигнал. Кожен такий датчик коштує від 59 доларів (води) до 167 доларів (чадного газу). При їхньому встановленні місячна абонплата підвищиться до 209 грн. На обладнанні компанія, за словами гендиректора, не заробляє – вона продає його за собівартістю або взагалі здає в оренду.
«Життя 24» пропонує й додаткові послуги. Наприклад, «бабусефони», що обладнані спеціальною кнопкою SOS. Щоправда, за дещо вищою ціною. Або персональні трекери, що допомагають відстежувати місцезнаходження близької людини: бабусі чи сина-школяра. Схожу послугу надає й МТС у сервісі «Дитина під наглядом» або «Навігатор», де координати об’єкта визначаються завдяки сигналам від базових станцій. Але «Життя 24» пропонує більш точне визначення (1-5 метрів) завдяки GPS, і дані про місцезнаходження надсилаються з трекера (виконаний у вигляді наручного ремінця) по GPRS-каналах. Через інтернет користувач може стежити за тим, де його дитина чи інша близька людина зараз знаходиться. А якщо вона натисне тривожну кнопку SOS, диспетчер одразу знає, куди викликати допомогу:
Про компанію
Компанія «Життя 24» з’явилася досить недавно. Два роки назад три її засновники (їхні імена компанія не розкриває) вирішили, що саме час запускати послуги з приймання тривожних сигналів в Україні. Хоча у світі подібний сервіс надається досить давно, і вже придумують нові способи технологічного догляду за людьми.
Компанія довго обирала виробника обладнання, розповідає Музиченко. «Ми перш за все дивились на надійність і ціну. Великий асортимент був у Китаї, але нам не сподобалася їхня якість. У Європі також багатий вибір – там подібні системи працюють вже 30 років – але й ціна обладнання кусається. Ми тестували пристрої з Ізраїлю та Тайваню, і останній нам за співвідношенням ціна/якість найбільше сподобався», – каже керівник компанії. У 2013 році «Життя 24» відкрила кол-центр і почала пропонувати свої послуги.
Диспетчери кол-центру знаходяться поруч з офісом компанії – у невеликій кімнаті за стіною. Усього в кол-центрі один одного змінюють 20 операторів, хоча його потужностей, за словами гендиректора «Життя 24», вистачить на 5 тисяч клієнтів:
«Життя 24» вже не єдина компанія, що приймає та оброблює тривожні сигнали. «Коли ми з’явилися в 2012 році, це була інновація, ще ніхто тоді в Україні цим не займався. Зараз такі компанії є, але скільки ми не намагалися познайомитися з ними, нічого не виходило. Зазвичай це фірмочки без кол-центру, надійного обладнання», – розповідає директор з маркетингу компанії Олена Кормилюк.
Але принаймні в інтернеті конкуренти є, і вони пропонують досить привабливі ціни. Приміром, «Лінія 24» продає аналогічне обладнання за 1200 грн, щоправда, абонплата становить 200 грн на місяць. Зате вона ще має соціальну програму, в якій дає обладнання за 96 копійок.
«Життя 24» надає свої послуги всюди, де є покриття GSM, тобто на всій території України. Але найбільший попит на них на Західній Україні. Звідти, за словами Музиченка, багато людей виїжджають на заробітки закордон. Там вони бачать подібні рішення і хочуть подібними забезпечити своїх батьків.
Поки що користувачів у неї небагато, в компанії кажуть, що сотні. За останній рік українці не знають, чого очікувати, тому звертають мало уваги на подібні рішення, пояснює Музиченко. Та й неординарність послуги дається взнаки. «Довести до свідомості народу що це те, що їм необхідно, дуже складно. Ми по суті надаємо віртуальну послугу», – каже він.
«Життя 24» проводила рекламну кампанію в інтернеті, в якій намагалася роз’яснити переваги свого рішення – скромні приклади рекламних публікацій вона розмістила на своєму веб-сайті. Зараз керівництво намагається більше доводити про послуги на радіо та телебаченні. Усе ж рекомендації вже наявних користувачів допомагають більше, зізнаються в компанії. І зараз вона робить ставку на польових представників, які продукт і демонструють, і продають.
Компанія намагається прискорити ознайомлення українців до подібних рішень та дає їх тестувати, для чого співпрацює з місцевою владою. «Ми залучаємо соціальну сферу й медицину. На тестовий період ми видаємо 5-10-15 таких баз тим, кому місцеві департаменти соціальної політики скажуть, і три місяці обслуговуємо безоплатно. Відгукнулися вже кілька міст, в основному Західної України: Львів, Ужгород, Луцьк, Чернівці. Ведемо перемови з меріями Хмельницького, Києва та Одеси», – ділиться Музиченко.
Наша думка
Послуги «Життя 24» подібні на послуги страхових компаній. І ті, й ті продають спокій – продукт, за який багато хто згоден платити. Враховуючи, що все більше українців стають більш обізнаними в технологіях та більше їм довіряють, то й попит на такий сервіс зростатиме. Але це попит потенційний. Щоб він перетворився на реальний, потрібне просвітництво, з якого можна дізнатися про те, як вирішити проблему з тривогою за близьких. Скромними рекламними кампаніями тут не обійтись, потрібно виділяти великі кошти на великі інформаційні заходи. Тому й кількість таких користувачів невелика, і вона росте повільно.
З іншої сторони, витрати на рекламу зазвичай закладаються в ціну продукту. Тому поки така низька вартість послуги, нею вигідно користуватись.
