Особливість конструкції флеш-пам’яті полягає в тому, що вона починає втрачати інформацію, щойно дані було записано. Стандартом JEDEC JESD47 на флеш-пам’ять передбачені чіткі терміни утримання даних у флеш-пам’яті. Цей термін може суттєво зменшуватися залежно від навколишніх умов, в яких перебуває чип пам’яті.
За даними специфікації JEDEC JESD47, флеш-пам’ять може втратити інформацію, якщо вона перебувала при температурі 125 градусів Цельсію протягом 10 годин. Ця цифра стосується напрацьованої флеш-пам’яті, яка досягла 100% циклів запису. Відносно свіжа флеш-пам’ять із показником у 10% записаних циклів повинна при такій же температурі утримати дані протягом 100 годин.
Оскільки флеш-пам’ять є новою технологію і до того ж, бурхливо розвивається, немає точних даних відносно стійкості зберігання даних у флеш-пам’яті останніх поколінь. Однак за звичайних умов зберігання (до 55 градусів Цельсію) та використання високоякісний флеш-накопичувач USB повинен мати можливість зберігати дані принаймні 10 років. Це обґрунтована оцінка, заснована на тому, що ми знаємо про поведінку флеш-пам’яті та її матеріалів при вищих температурах, а не фактично виміряне значення.
Зважаючи, що основою комірки флеш-пам’ять є конденсатор, рівень напруги якого транслюється в біти, немає сенсу тримати флешку чи SSD підключеною до комп’ютера в надії збільшити час зберігання даних. Заряд конденсатора поновлюється лише під час запису у флеш-пам’ять. Однак флеш-пам’ять має обмежену кількість доступних циклів запису, а також потребує великого часу та енергії на перезапис і тому накопичувачі на базі флеш-пам’яті не виконують самостійний перезапис даних для підтримання рівня напруги у комірках флеш-пам’яті.
