У міру того, як технології все настирливіше проникають у наше життя, частина молоді починає від них втомлюватися. Йдеться не лише про генеративний штучний інтелект, від якого покоління Z поступово розчаровується, а й про сучасні технології загалом. Молодь не відмовляється від ґаджетів повністю, але ніби відмотує час до кінця 2000-х. Для тих, хто пережив ті роки, вони асоціюються насамперед із фінансовою кризою, але, схоже, сьогоднішні підлітки та студенти вважають, що тоді ми жили в епоху «пікових» ґаджетів. Яскравий приклад — повернення iPod.
Apple не випускала нові iPod з 2019 року, коли з’явилася фінальна версія iPod Touch. На той момент iPhone уже «поглинув» iPod разом із багатьма іншими окремими пристроями, зробивши зайвим те, що колись було головним джерелом доходів компанії. Але зараз старі iPod знову в моді серед молоді. У лютому Axios повідомив, що кількість пошуків на eBay зросла для iPod Classic і iPod Nano на 25% і 20% відповідно. Хоча значну частину покупців становлять старші користувачі, 32% респондентів неофіційного опитування, проведеного Емілі Вайт, тобто відносна більшість, — це покоління Z.
Колись iPod був символом культурної одноманітності. Він уособлював «крутість», настільки вкорінившись у масову свідомість, що в рекламі часто показували лише силует людини, яка танцює, з впізнаваними білими дротами навушників, що розвиваються в повітрі. Іронія в тому, що ґаджет, який колись позначав належність власника до домінуючого мейнстриму, тепер працює навпаки — як ретро-знак нонконформізму, демонстративної відмови від найновішого iPhone. Можливо, заблукалі юні бунтарі могли б купувати старі Zune — ось це було б по-справжньому контркультурно.
Тренд на техніку двадцятирічної давнини здебільшого підживлюється втомою від поточного стану технологій. Ця втома відчувається у всіх поколінь, але покоління Z не застало ранні роки розвитку ПК та інтернету. Для цих молодих людей, найстаршим з яких невдовзі виповниться 30, а наймолодші лише починають навчання в старшій школі, цифровий світ завжди був про стрімке падіння приватності та безжальну «загидженість» колись корисних продуктів і платформ.
Опитування Емілі Вайт показало, що саме покоління Z стоїть за відродженням популярності iPod. Головні мотиви — бажання мінімізувати відволікання, слухати музику більш усвідомлено та відчувати реальне володіння своєю музикою і власним досвідом прослуховування. У цих прагненнях є своя логіка. Чи справді ви «проживаєте» альбом, якщо прослуховування постійно переривається сповіщеннями, поштою та драмою у соцмережах? А щодо володіння — ми вже бачили, як музичні стримінгові сервіси закриваються (RIP Google Play Music). Якщо завтра Spotify видалить ваш обліковий запис і не віддасть дані плейлистів, як ви взагалі почнете відновлювати свою музичну колекцію?
Ті, хто пам’ятає розквіт iPod, можуть згадати й «упертих» меломанів, які продовжували збирати вініл і CD, тоді як решта з нас забивали свої плеєри більшою кількістю треків, ніж уміщалося у них удома на полицях. У певному сенсі ці люди були праві. Скільки з нас втратили свої старі музичні файли — через забудькуватість або зіпсований жорсткий диск? Сьогоднішні ностальгуючі за iPod можуть виявитися для епохи стримінгу тим самим, чим були колекціонери вінілу для перших прихильників «цифри».
Водночас очевидно, що більшість власників iPod — незалежно від віку — не є аудіофілами. Сьогодні існує чимало пристроїв, розрахованих на поціновувачів Hi-Fi, з нішевими можливостями та підтримкою сервісів високоякісного стримінгу, як-от Apple Music, Tidal чи Qobuz. Старий iPod, нехай навіть добре збережений із середини 2000-х, значно скромніший, ніж здається. Він не підтримує високороздільні формати аудіо, а внутрішні компоненти за роки могли деградувати, погіршуючи якість звучання. До того ж синхронізація iPod вже давно не є зручною «plug-and-play» процедурою. Оскільки iTunes офіційно припинив існування, власникам доводиться користуватися стороннім програмним забезпеченням. Сучасне володіння iPod передбачає значний елемент DIY і витрату часу.
Якщо вам не потрібна саме доза ностальгії за добою блогів, яку жоден інший плеєр не відтворить, варто подивитися й за межі екосистеми Apple. На момент написання матеріалу моделі iPod Classic на eBay продавалися до $300 — чималі гроші за пристрій без сучасних зручностей на кшталт Bluetooth і підтримки hi-res-аудіо. Натомість сучасні цифрові аудіоплеєри (DAP) від компаній на кшталт Sony, Fiio та HiBy створені з нуля для аудіофільського прослуховування. Вони поєднують епохи iPod і iPhone, працюючи на кастомних версіях Android із глибокими системними оптимізаціями та софтом, який дозволяє тонко налаштовувати й пріоритизувати якість звуку.
Так, топові моделі таких пристроїв можуть серйозно вдарити по гаманцю, коштуючи тисячі доларів, але є варіанти на будь-який бюджет. За $320 можна придбати HiBy Digital M500 X Hatsune Miku — плеєр із тематичним оформленням на честь віртуальної попзірки й набором «ентузіастських» аудіофункцій. У нього також є ряд фізичних кнопок збоку, що нагадують старі касетні плеєри Walkman. Тим, хто хоче витратити ще менше, варто звернути увагу на яскраво «ретро»-модель Fiio SnowKky Echo Mini, яка ще більше наслідує Walkman і пропонує велику цінність за $60, хоч і без частини просунутих можливостей. Компромісним варіантом є, наприклад, Fiio JadeAudio JM21: за $180 він справив враження навіть на вибагливу Hi-Fi-спільноту завдяки наявності збалансованого 4,4 мм TRS-виходу поряд із класичним 3,5 мм роз’ємом для навушників.