Helion, термоядерний стартап, який підтримує Сем Альтман, у четвер оголосив про залучення $465 млн у новому раунді фінансування, що оцінив компанію в $15,5 млрд.
Гроші надходять у той момент, коли Helion змагається з часом, щоб завершити Orion, свою першу електростанцію. Стартап поставив собі дуже амбітний графік — підключити термоядерну енергію до мережі вже у 2028 році, якщо зможе виконати умови контракту з Microsoft.
Попередній раунд компанія залучила у січні 2025 року на $425 млн. Загалом, за словами Helion, компанія отримала $1,5 млрд інвестицій.
Новий раунд, серія G, очолив фонд Thrive Capital. У ньому взяла участь велика кількість інвесторів, зокрема нові — Alta Park Capital, Anti Fund, BoxGroup, Lux Capital, Peak XV Partners і Білл Форд, а також чинні інвестори: Capricorn Technology Impact Funds, Lightspeed Venture Partners, Mithril Capital, Дастін Московіц через Good Ventures Foundation, SoftBank Vision Fund 2 і один університетський ендаумент-фонд.
Підхід Helion до термоядерної енергетики відрізняється від багатьох конкурентів. Частина компаній використовує магніти для утримання перегрітої плазми, необхідної для умов термоядерного синтезу, інші застосовують лазери, щоб стиснути паливо до початку реакції. В обох випадках більшість стартапів планують перетворювати отримане тепло на електрику за допомогою парових турбін.
Helion, який також використовує магніти для стиснення палива, хоче одразу збирати електроенергію безпосередньо з цих магнітів. Коли термоядерна реакція відбувається в плазмі всередині реактора, вона розширюється, штовхаючи магнітні поля. Цю силу можна знімати з магнітів у вигляді електрики — подібно до того, як електромобіль може розгортати свої двигуни для рекуперативного гальмування і підзарядки батареї.
Така конфігурація потенційно могла б суттєво підвищити ефективність термоядерної електростанції. Однак деякі фахівці з термоядерного синтезу скептично ставляться до її реалізованості. Частково це пов’язано з тим, що Helion, на відміну від багатьох конкурентів, нечасто публікується в рецензованих наукових журналах, тож фізики не мають можливості ретельно проаналізувати теоретичні основи підходу. Генеральний директор Helion Девід Кіртлі стверджує, що мають говорити результати роботи пристроїв компанії. “Ми не хочемо теоретизувати про термоядерний синтез, — казав він мені торік. — Ми просто хочемо піти й побудувати його”.
Helion — не єдиний, хто зараз залучає нові інвестиції. Сектор термоядерної енергетики останніми місяцями став улюбленцем інвесторів. Минулого тижня про нові раунди оголосили Focused Energy та Thea Energy: Focused залучила $240 млн, Thea — $100 млн. У лютому Inertia Energy вийшла з тіні з раундом серії A обсягом $450 млн, а місяцем раніше Type One Energy повідомила, що перебуває в процесі залучення $250 млн у серії B.
Інвестиції продовжують надходити, попри тривалі горизонти розвитку термоядерних технологій. Хоча кілька компаній за останні місяці досягли важливих віх, які, на їхню думку, відкривають шлях до працездатної електростанції, більшість прогнозує запуск першої комерційної станції не раніше середини наступного десятиліття.
Частина привабливості термоядерного синтезу в його потенціалі забезпечити практично необмежену кількість енергії, що доступна цілодобово, використовуючи як паливо переважно морську воду. Для технологічних компаній, орієнтованих на ШІ, це особливо цікава перспектива. Але термоядерна енергетика також може перевернути інші енергетичні ринки з обігом у трильйони доларів, якщо компанії зможуть агресивно знижувати вартість такої електроенергії. Термін окупності може бути довшим, ніж звикли венчурні інвестори, але потенційна віддача — значно більшою.