Електромобілі від Ілона Маска погано підходять під інфраструктуру азіатських мегаполісів. Проблему вирішила тайванська Gogoro: вона випустить розумний «зелений» скутер. А просувати його будуть фахівці, які працювали у HTC, Nike і Microsoft, пише Forbes.ru.
Коли в 2012 році компанія Tesla Motors презентувала новинку Model S, Хорас Люк твердо вирішив стати першим на Тайвані власником люксового електромобіля. Колишній директор з інновацій виробника смартфонів HTC, він завжди цінував у продуктах гармонію краси і функціональності. Проблема була лише в тому, що седани від Tesla на Тайвані не продавалися і не продаються досі. Люк уже продумував логістику доставки машини зі Штатів, коли дівчина переконала його відмовитися від покупки. Її аргументи були логічні: без електрики в домашньому гаражі йому довелося б по буднях заряджати Model S в офісі, а по вихідних залишатися без транспорту.
Tesla та її аналоги швидко захоплюють американський ринок, де створена вся необхідна інфраструктура, але молоді азіатські мегаполіси електричну революцію в автопромі поки відштовхують. Седан від Ілона Маска – ідеальна можливість виділитися з натовпу для багатих представників середнього класу, але в місцевих хмарочосах не вистачає не тільки зарядок, але і банальних паркувальних місць.
«99% цільової аудиторії виявилися відрізані від продукту», – з посмішкою міркує 44-річний Люк у своїх окулярах в чорній оправі. Він вирішив подбати про ці 99%.
Чотири роки тому підприємець об’єднав зусилля разом з ще одним менеджером HTC Меттом Тейлором. Партнери пішли з корпорації і запустили стартап Gogoro – виробника інноваційного міського мотоцикла з електромотором Smartscooter. Три кити молодого бренду – дизайн, технології і маркетинг, яким Люк і Тейлор навчалися в HTC, а ще раніше – в Nike і Microsoft. Дебютна модель Gogoro надійде в продаж влітку 2015 року на домашньому для засновників тайванському ринку.
Скутер від Люка і Тейлора схожий на гібрид Vespa і iPhone
З об’ємом електричного двигуна до 125 куб. см він розганяється до 48 км/год за 4,2 с, розвиває максимальну швидкість до 96,5 км/ч і видає футуристичний звук, що дзижчить. Ви можете відкрити багажний відсік, завести мотор і вибрати один із 129 600 варіантів підсвічування фар, а також через Bluetooth скласти в мобільному додатку свій персональний гудок. У Gogoro поки не визначилися з роздрібною ціною. За словами Люка, вона залишиться в діапазоні $2000-3000, у якому працюють лідери азіатського ринку Honda та Yamaha.
Щоб зберегти конкурентоспроможний цінник, компанія пішла на оригінальний бізнес-маневр: водіям не належать батареї скутера – замість цього вони мають щомісячно сплачувати за користування акумуляторами рівно стільки, скільки фактично ними користуються, а орендувати пристрої можна буде на будь-якій з мобільних точок мережі зарядних станцій. Економія вийде значна: батареї традиційно займають велику частку в сукупній вартості електрокарів. Крім цього, Люк сподівається додатково здешевити свій продукт за рахунок «екологічних» субсидій уряду Тайваню.
Поки проблем з фінансуванням у Gogoro немає. Компанія вже залучила $40 млн інвестицій від тайванського магната Семуїла Іна, чиї статки Forbes оцінює в $4,2 млрд, до $10 млн – від співзасновниці HTC Шер Ван. Наступний раунд, за прогнозом Люка, складе вже $100 млн, а Gogoro отримає оцінку більш ніж у $400 млн.
Концепція «електрокар без батареї» не нова, але всі її попередні амбітні реінкарнації завершувалися провалом. Ізраїльський стартап Better Place, який підтримував мільярдер Айдан Офер, «спалив» майже $1 млрд у спробах створити вендингові апарати для акумуляторів. Компанія сподівалася опустити вартість одного апарата до $500 000, але зупинилася на нерентабельній позначці в $2 млн і збанкрутувала у 2013-му.
Утім, харизматичний засновник Better Place Шай Агассі продовжує гнути свою лінію. «Наші концепція і технології працювали практично ідеально, – наполягає підприємець. – У довгостроковій перспективі змінювані батареї стануть дешевше, ніж громіздкі станції підзарядки».
Серед причин фіаско ізраїльтян експерти називали неувагу до дизайну і передчасний замах на глобальну експансію замість концентрації на знайомому ринку. Люк обіцяє не наступати на ті ж граблі – його апарати для підзаряджання батарей GoStations розміром із середній холодильник можна прилаштувати у будь-який куточок, обладнаний розеткою, а їхня вартість складе недосяжні для Better Place $10 000. На те, щоб відкрити багажний відсік, змінити дві батареї вагою приблизно 9 кг і поїхати далі, у водія піде не більше хвилини. Головне – не забути синхронізувати факт підзарядки з додатком у смартфоні.
Цього літа Gogoro не будують надто амбітних планів і збираються обмежитися ринком Тайбея. Поки що компанія розгортає мережу GoStations з розрахунку один апарат на 1,6 квадратних милі. Почин підтримує уряд Тайваню, що контролює 75% газових АЗС в провінції. Освоювати є що – при населенні в 23 млн на острові снують 15 млн скутерів, такої щільності більше немає ніде у світі. Звичайна картина тут – ціле сімейство, що вмістилося на одній маленькій «Хонді», або величезні балони з пропаном, які за собою тягне не менш маленька «Ямаха».
Бонусом усюди – загазоване повітря і какофонія
«Це перспективний продукт, – хвалить Gogoro прем’єр-міністр Тайваню Мао Чжиго. – І не тільки для того, щоб вирішити наші місцеві транспортні проблеми. Думаю, у них є глобальні перспективи».
Уродженець сім’ї економістів з Гонконгу, Люк у 13 років переїхав з батьками до Сієтла. Він закінчив Університет штату Вашингтон за спеціальністю «промисловий дизайн» з поглибленням в меблеву індустрію. Щоб оплачувати навчання, засновник Gogoro майстрував концептуальні ювелірні прикраси і продавав їх колекціонерам. Корпоративну кар’єру він почав у відділі маркетингу Nike, але пішов з компанії, як тільки підвернувся шанс влаштуватися в Microsoft.
В IT-корпорації Люк длубався над проектом кишенькового персонального комп’ютера GoPC, який так і не реалізували. «Тоді я зрозумів головне: всьому свій час. У вас може бути геніальна ідея, ви можете бути найбільш амбітною людиною у світі, інвестори можуть засипати вас доларами – усе даремно, якщо світ ще не готовий до вашого продукту, якщо ви випереджаєте час», – вважає підприємець. Засвоївши урок з GoPC, він перебрався в підрозділ Xbox.
У 2006 році Люк повернувся в Азію на топ-позицію в HTC, щоб довести концепцію «весь інтернет у твоїй кишені» до розуму. Через рік революцію на ринку з першим iPhone влаштував Стів Джобс, а засновник Gogoro тоді ж зійшовся з найзапеклішими конкурентами Apple – командою розробників мобільної ОС Android під керівництвом Енді Рубіна.
На якийсь час Люк буквально зрісся зі смартфонами: часом він носив із собою одночасно шість гаджетів. Але до 2011-го ця гонка втомила його. «Кожна галузь на кожному окремому відрізку розвитку потребує певних компетенцій, – пояснює бізнесмен. – Ринок смартфонів у той час спускався від революційної стадії до еволюційної». HTC після того, як Люк залишив компанію, увійшла в довгий період стагнації, від наслідків якого тільки починає оговтуватися.
Її колишній менеджер, як і раніше, фанатично захоплений інноваціями. Коли за обідом в одному з ресторанів Тайбея нам подають суп, Люк схоплюється зі свого місця і показує у вікно кухні, де видно, як кухарі розмірено кладуть по 18 однакових галушок в кожну тарілку. «Я б так не зміг. Занадто монотонно, – сміється засновник Gogoro. – Я б обов’язково взявся впроваджувати щось нове, підкладати 19-у. Упевнений, що мене тут же викинули б на вулицю».
У кінці «нульових» він переконав Тейлора, колишнього технологічного директора HTC, запустити новий бізнес. «Хорас носився з ідеєю суперефективного транспорту, – згадує його партнер. – Він завжди був схиблений на автомобілях». Поїздивши по Азії, засновники Gogoro зрозуміли, який продукт потрібен ринку, а вивчивши досвід Tesla, яка позичила у Міненерго США $465 млн, щоб доопрацювати Model S, підрахували, що на аналогічний «двоколісний» проект знадобиться вдесятеро менше.
Отримавши $50 млн інвестицій, тандем екс-менеджерів HTC хотів якомога оперативніше зібрати новий скутер з уже представлених на ринку Тайваню комплектуючих. Але Люк швидко зрозумів, що постачальників, здатних задовольнити їхні запити, на острові немає. Приміром, найбільший виробник електромоторів був заточений на сегмент пральних машин і блендерів. Так що Gogoro пройшла весь виробничий ланцюжок самостійно. Про випуск батарей компанія домовилася з Panasonic – до речі, контрагентом Tesla. Розробка скутера велася таємно у величезному промисловому ангарі в передмісті тайванської столиці. Щоб перехожі передчасно не побачили дизайн Smartscooter, Люк особисто заклеював вікна білими аркушами.
Усередині будівлі в антуражі голих стін працювали 364 співробітники компанії. В усьому офісному просторі Люк розкидав іграшки Робокопа і Залізної людини зі своєї колекції, кожен екземпляр у якій коштує сотні доларів. Цього року Gogoro розширить штат ще на 400 осіб, а робочий простір – на десятки тисяч квадратних метрів, за рахунок сусіднього п’ятиповерхового будинку на тій же вулиці.
Простий та ефектний дизайн тайванського скутера вже удостоївся втішних порівнянь з продукцією Apple. Люк не бачить у цьому нічого надприродного: «Електроніка була громіздкою до розквіту софту в останні роки. Тепер дизайн і функціональність доповнюють один одного. Орієнтація на софт зробила життя простішим, вам більше не треба натискати на зайві кнопки». Засновнику Gogoro залишається сподіватися, що його аргументи спрацюють безвідмовно.
