Коли ворожий дрон летить, його можна почути та знешкодити. Тому оператори дронів почали влаштовувати засідки. Перебуваючи на землі з вимкненими двигунами дрон мінімально витрачає батарейку та може годинами очікувати на жертву. Жертва, швидше за все, не помітить дрона в засідці.
Такі апарати, навантажені вибухівкою, непомітно проникають за «нульову лінію» та чекають, щоб атакувати колони забезпечення. Коли наближається колона, ці «засідкові» дрони можуть вдарити по цілі з відстані всього близько 10 метрів. Деякі з них обладнані сонячними панелями, що дозволяє їм ще довше перебувати у очікуванні, або працюють через волоконно-оптичні кабелі, що робить їх невразливими до радіоперешкод.
Таким чином передній край зони бойових дій фактично перетворено на «розумне» мінне поле. В цьому контексті один український підприємець вважає, що його технологія швидкого розмінування може стати дієвим рішенням.
В’ячеслав Швайдак, український засновник розташованої в Данії компанії Dropla, навчає алгоритм штучного інтелекту, створений у межах своєї фірми, розпізнавати засідкові дрони, що можуть ховатися за українськими позиціями.
Його програмне забезпечення Blue Eyes створене для обробки відеопотоків з недорогих квадрокоптерів, які у реальному часі пролітають над шляхами постачання.
Початковим задумом Швайдака було використання цих дронів для розвідки території безпосередньо перед колоною. Програма Blue Eyes мала аналізувати теплові та оптичні зображення, оперативно виявляючи протитанкові й протипіхотні міни, які російські війська закидають за лінію фронту.
За словами Швайдака, швидкість є ключовим фактором. У коментарі для Business Insider на конференції з робототехніки у Свендборзі (південна Данія) він зазначив, що дрон повинен рухатись одночасно з транспортом, оскільки ситуація на маршруті може змінюватися за лічені хвилини.
«Якщо чекати, поки дрон відлетить, повернеться і передасть дані, це може зайняти до 30 хвилин, – пояснив Швайдак. – А це вже запізно. Щойно колона вирушає, на попередню інформацію більше не можна покладатися».
Команда Швайдака, що налічує понад два десятки інженерів в Україні, протягом кількох місяців навчає модель штучного інтелекту розпізнавати понад 170 типів вибухонебезпечних загроз, включно з мінами. Після зростання кількості засідкових дронів улітку алгоритм Blue Eyes також навчається виявляти нерухомі квадрокоптери.
Коли Blue Eyes ідентифікує міну чи дрон, програма передає їхні координати в українську систему бойового управління. Далі командири приймають рішення: об’їхати міну або знищити дрон, який завжди становить пряму загрозу.
Федеріко Борсарі, дослідник безпілотної війни з аналітичного центру Center for European Policy Analysis, наголосив, що Україні потрібно швидко розробляти протидію засідковим дронам, оскільки Росія дедалі активніше застосовує цю тактику у зонах високої інтенсивності боїв – зокрема біля Покровська, Куп’янська та Курська.
За його словами, у поєднанні з дистанційним мінуванням такі дрони здатні повністю зруйнувати логістичний ланцюг на передовій.
«Колони постачання повинні мати постійну ситуаційну обізнаність навіть за 50 кілометрів від фронту через ризик засідкових дронів», – пояснив Борсарі. У традиційних умовах для виявлення нерухомих квадрокоптерів у тилу потрібна розгалужена мережа радіо- та оптичних сенсорів.
Оскільки міни й дрони-засідки є відносно дешевими засобами для Росії, Україна має розробляти власні економічно ефективні рішення для боротьби з ними, додав дослідник.
Базова версія системи Blue Eyes міститься у металевому блоці вагою 2,1 кг, який підключається до українських командно-штабних систем. Програма сумісна з будь-яким квадрокоптером, оснащеним камерою, але може поставлятися і в комплексі з дронами та апаратурою управління.
Дрон знімає відео дороги, а Blue Eyes приймає та миттєво обробляє потік з частотою до 130 кадрів на секунду. Але цього замало – потрібно збільшити цю кількість, щоб дрони могли літати швидше. Наразі вони мусять рухатися повільніше за вантажівки, які супроводжують.
Він відмовився розкривати деталі щодо вартості, обмежень чи ефективності системи, але повідомив, що кілька підрозділів уже тестують її в бойових умовах з початку літа. Упродовж наступних місяців компанія Dropla планує збільшити кількість систем біля «нульової лінії» у п’ять разів. Українські військові, які користуються Blue Eyes, отримують постійні оновлення моделей на основі нових даних ШІ.
За матеріалами: Business Insider
