Цього тижня набирає чинності закон, який назавжди змінить інтернет і значно ускладнить створення огороджених садків, які люблять технологічні гіганти сьогодні. З 1 листопада набуває чинності Закон Європейського Союзу про цифрові ринки (Digital Markets Act, DMA). Він починає відлік, який змусить Amazon, Google, Meta, Apple та інші технологічні платформи зробити їх більш відкритими та сумісними у 2023 році. Це серйозно змінить те, що люди можуть робити зі смартфонами та додатками.
«Ми очікуємо, що наслідки будуть значними», — каже Жерар де Грааф, досвідчений чиновник ЄС, який допоміг прийняти DMA на початку цього року. Де Грааф каже, що технологічні гіганти будуть змушені розкрити свої огороджені сади.
«Якщо у вас є iPhone, ви повинні мати можливість завантажувати програми не лише з App Store, але й з інших магазинів програм або з інтернету», — каже де Грааф.
Закон також також може змусити WhatsApp і Meta отримувати повідомлення від конкуруючих месенджерів, таких як Signal або Telegram.
Незважаючи на те, що DMA набуває чинності наступного тижня, технологічні платформи не зобов’язані виконувати його негайно. ЄС спершу має вирішити, які компанії є достатньо великими та вкоріненими, щоб класифікувати їх як обмежувачів із застосуванням найсуворіших правил до них.
Де Грааф очікує, що близько десятка компаній увійдуть до цієї групи, про що буде оголошено навесні. Тоді ці компанії матимуть шість місяців, щоб прийти до відповідності новому закону.
Де Грааф передбачив хвилю судових позовів, які оскаржують нові європейські правила для Big Tech. Зараз він перебуває в Каліфорнії, щоб допомогти роз’яснити гігантам Кремнієвої долини, що правила змінилися.
Раніше ЄС стягував великі штрафи з Google, Apple та інших через антимонопольні розслідування, механізм, який поклав тягар доведення на бюрократів, каже він. Відповідно до DMA, відповідальність за виконання закону покладається на бізнес.
Подібно до закону ЄС про цифрову конфіденційність (GDPR), очікується, що DMA призведе до змін у тому, як технологічні платформи обслуговують людей за межами 400 мільйонів користувачів інтернету в ЄС. Оскільки деякі деталі відповідності цьому закону буде легше реалізувати в усьому світі.
Технологічним компаніям також незабаром доведеться боротися з другим широким законом ЄС – Законом про цифрові послуги – який вимагає оцінки ризиків деяких алгоритмів і розкриття інформації про автоматизоване прийняття рішень. Це може змусити соціальні програми, такі як TikTok, відкрити свої дані для зовнішнього контролю. Закон також буде впроваджуватися поетапно, причому очікується, що найбільші онлайн-платформи повинні будуть виконувати його в середині 2024 року. ЄС також розглядає можливість прийняття спеціальних правил для штучного інтелекту, які можуть заборонити деякі випадки використання цієї технології.
Де Грааф стверджує, що жорсткіші правила для технологічних гігантів потрібні не лише для того, щоб захистити людей та інші підприємства від недобросовісних дій, але й для того, щоб дозволити суспільству отримати всі переваги технологій.
Він критикував необов’язковий Білль про права на штучний інтелект, нещодавно оприлюднений Білим домом, заявивши, що відсутність чіткого регулювання може підірвати довіру громадськості до технологій.
«Якщо наші громадяни втратять довіру до штучного інтелекту, оскільки вважають, що він дискримінує їх і призводить до наслідків, які завдають шкоди їхньому життю, — каже він, — вони відмовляться від штучного інтелекту, і він ніколи не матиме успіху».
Марлена Вішняк, яка очолює роботу з технологій у групі громадянських свобод Європейського центру некомерційного права, сприймає нову присутність ЄС на задньому дворі індустрії технологій як новий доказ того, що ЄС серйозно ставиться до формування глобальної технічної політики. Вона каже, що де Грааф має використати частину цієї влади, щоб принести користь людям, які залежать від платформ великих технологій за межами США та ЄС, які рідко представлені в технологічній дипломатії.
