У той час як штучний інтелект впевнено крокує світом редакторів та медіа, викликаючи як захоплення, так і побоювання, головні інформаційні платформи поспішно намагаються встановити власні правила гри. На цьому тлі Вікіпедія, цей монументальний збірник знань, створений руками (і нервами) тисяч волонтерів, зробила рішучий, хоча й дещо запізнілий, крок. Цього тижня адміністрація сайту офіційно заборонила використання тексту, згенерованого штучним інтелектом, для написання або переписування вмісту статей, намагаючись утримати бастіон людського знання від навали машин.
Ця нова політика, яка чітко заявляє, що “використання великих мовних моделей для генерації або переписування вмісту статей заборонено”, є не просто дрібною поправкою, а важливим уточненням попередніх, значно розмитіших формулювань. Раніше йшлося лише про те, що ШІ “не слід використовувати для створення нових статей Вікіпедії з нуля”, що залишало чимало простору для інтерпретацій та обхідних шляхів. Тепер же, здається, чіткість стала пріоритетом, адже навіть добровольчі спільноти іноді змушені ставити крапку в невизначеності.
Питання про доцільність використання штучного інтелекту в статтях Вікіпедії давно вже перетворилося на гарячу дискусію серед її розгалуженої, керованої волонтерами спільноти редакторів. Як повідомляє видання 404 Media, нова політика була винесена на голосування і отримала переважну підтримку — 40 голосів “за” проти лише 2 “проти”, що свідчить про майже одностайне бажання спільноти зберігати людський контроль над змістом. Цей результат є досить промовистим для тих, хто все ще вірить у винятковість людського інтелекту, принаймні у сфері створення “авторитетних” текстів.
Втім, не варто думати, що Вікіпедія зовсім відвернулася від технологічного прогресу та вирішила повністю ігнорувати можливості штучного інтелекту, адже певний простір для його використання все ж таки залишився. Нова політика дозволяє редакторам залучати великі мовні моделі для “пропонування базових виправлень власного тексту” та включення їх після ретельного людського перегляду, за умови, що ШІ не додає власного змісту. Тут криється тонкий момент: якщо штучний інтелект здатний лише “пропонувати” і не “додавати власного змісту”, то постає питання, наскільки ж справді “штучний” той інтелект, і наскільки він “самостійний” у своїх діях, адже справжнє втручання часто відбувається саме на рівні трактування та нового наповнення.
При цьому адміністрація сайту, не без підстав, закликає до особливої обережності, попереджаючи, що “великі мовні моделі можуть виходити за рамки запиту і змінювати значення тексту таким чином, що він не підтверджується джерелами”. Цей застереження є вкрай важливим, оскільки саме перевірені джерела та точність інформації є основою довіри до Вікіпедії, а неперевірені “факти”, згенеровані машиною, можуть зруйнувати репутацію ресурсу швидше, ніж будь-які людські суперечки. Отже, поки що, здається, людям доведеться самим брати на себе відповідальність за якість кінцевого продукту, а машинам – залишатися на підхваті, з постійним ризиком “щось наплутати”.
