Автомобілі пошукового гіганта, які здатні їздити без водія, сьогодні в усіх на слуху, адже вони є вершиною технологій: вони здатні самостійно пересуватися містом. На їхніх одометрах цифри показують пробіг у 700 тис. миль, і частина з них припадає на щільний міський трафік. Тепер вони легко справляються з тим, що раніше змушувало їхній комп’ютерний мозок «плавитися». Але варто тільки виїхати за межі міста Маунтін В’ю, в якому вони тренуються, як їм знадобиться водій.
Автопілот у машинах Google працює сьогодні настільки добре, що журналіст The New York Times Джон Маркофф назвав його «нудним». Однак цю плавність руху вулицями Маунтін В’ю – міста, в якому розташована штаб-квартира Google, – не можна перенести, скажімо, у Нью-Йорк. Робот не впорається з керуванням, адже розробники застосували одну хитрість: вони створили віртуальну трасу міського трафіку тільки одного населеного пункту Маунтін В’ю.
Знайомство з незнайомим
Успіх автомобілів Google полягає в тому, що вони не їздять по незнайомій місцевості. Вони рухаються лише там, де розробники вже проїхали раніше і позначили важливі точки в пам’яті бортового комп’ютера. Завдяки цьому на жорсткому диску машини міститься значно детальніша дорожня карта, ніж, наприклад, надають Google Maps.
Розробники заносять кожну дрібницю дороги, створюючи віртуальну трасу ультрависокої точності. Наприклад, інженери «гугломобілів» записують положення та висоту кожного бордюру. А якщо звичайна карта показує просто перехрестя, то для автомобіля Google його виміряють з точністю до сантиметра.
«Дійсно, наші карти надають будь-яку географічну інформацію для полегшення роботи автопілота, – пояснює керівник картографічної служби автомобілів Google Ендрю Четем. – Ми записуємо робочу висоту світлофорів над землею, точне розташування узбіччя, щоб машина знала, куди їхати. Ми також додаємо інформацію, яку не можна побачити, наприклад, обмеження швидкості на ділянці».
Фактично інженери Google створили віртуальну копію доріг, по яких вони одного разу проїхали. А вся зібрана інформація потім надходить у пам’ять роботизованого автомобіля з автопілотом. Тому машина знає, що її чекає за поворотом. Це одна з причин, через яку за весь час випробування такого засобу пересування з ним трапилася лише одна аварія. Але й тоді в ДТП із п’яти постраждалих авто був винен чоловік, який був у той час за кермом та вимкнув електроніку.
«Замість того, щоб передбачати дорожню ситуацію кожного разу, як ми включаємо нашу систему, ми говоримо їй, яким повинен бути навколишній світ, коли він порожній, – говорить Четем. – На долю програмного забезпечення лягає визначення різниці між порожнім світом та тим, яким він є в реальності. Це значно спрощує завдання».
Обраний інженерами Google підхід хоча і полегшує роботу комп’ютерного автопілоту, проте ускладнює її для людей. Адже вони повинні створити віртуальну копію всіх доріг та дорожньої інфраструктури та занести дані в пам’ять машини.
Карта для асфальту
Розробники з Google упевнені, що подібне завдання зі створення траси всіх доріг, якими буде їздити «гугломобіль», здійсненне. «Це одна з тих речей, у яких Google як компанія має деякий досвід завдяки Google Maps та Street View, – говорить керівник програми машин з автопілотом Кріс Урмсон. Раніше він працював професором в університеті Карнегі-Меллона. – Ми виконали велику роботу і зібрали багато відомостей, щоб ви могли відвідувати місця планети віддалено. І це дуже схоже на те, що ми робимо для автомобілів».
Попри оптимізм інженерів, на них чекає титанічний обсяг роботи. На сьогодні картографи Google просканували лише 2000 миль доріг. А в одних лише США дорожня мережа країни налічує 4 мільйони миль. «Це робота, – каже Урмсон. – Але вона нас не лякає».
Кожну ямку – у пам’ять комп’ютера
Сьогодні програмне забезпечення машин Google значно покращилось. Воно навчилося розпізнавати сотні об’єктів на дорозі одночасно, серед яких – знаки, пішоходи, велосипедисти та інші перешкоди. Інженери також говорять, що тепер у бортовому комп’ютері автомобілів Google закладено тисячі різних дорожніх сценаріїв. Від зупинки машин на червоний сигнал світлофора до випадків, коли деякі водії ігнорують його або на дорозі виявився помаранчевий конус дорожніх робіт.
За їхніми словами, подібні події ще два роки тому привели б до збою бортового управління. А тепер авто навчилися самостійно об’їжджати ділянки ремонту або пригальмовувати перед складними умовами дороги. Такі машини тепер легко долають і перехрестя.
Однак на дорогах ще залишилося безліч непереборних для автопілоту ділянок. У цьому випадку управління бере на себе водій, і його дії детально записуються. Зберігається також і реакція бортового комп’ютера в цій ситуації. Інженери потім порівнюють дії машини та людини і вносять необхідні поправки в алгоритми першої.
Тому кожен «гугломобіль» несе на борту в буквальному сенсі продукти попередніх поїздок по фізичному світу, виражених у його віртуальній моделі, розрахованій на серверах Google.
Від Танго до космосу
Експерти вважають, що таку величезну роботу Google проробляє не тільки заради машин. Вони впевнені, що компанія хоче зробити наш фізичний світ більш прийнятним для роботів. Приблизно так, як вона колись адаптувала інтернет до пошукових веб-ботів.
Тому автомобілі з автопілотом добре поєднуються з проектом «Танго» та нещодавнім придбанням Google безлічі технологічних компаній. Проект «Танго» повинен надати машинам таке ж бачення навколишнього світу, як і у людей, а куплені технологічні фірми випустять роботів з подібними вміннями.
За мотивами: Yahoo News
