Переносити хвороби та госпіталізацію у лікарню малечі простіше, якщо про них не забувають та піклуються. Однак батьки змушені працювати, а медичний персонал має свої робочі проблеми. Проте діти не залишаються наодинці – про них дбає робот-ведмедик. Він не лише веселить їх та допомагає малечі весело провести час, а й постачає медикам важливу інформацію про рівень болю, стресу та роздратування у малюка.
Цей робот-ведмедик на ім’я Обіймашка (Huggable) вже проходить тестування в деяких госпіталях США. Його створили у науковій групі з вивчення робототехніки Personal Robots Group при Массачусетському інституті технологій. Перший прототип такої машини з’явився вісім років тому, а сьогодні це зовсім інший пристрій, який допомагає вивчати вплив роботів на швидкість одужання дітей.
«Обіймашку за останні чотири роки переробили, – каже Суйон Джонг. Він працює інженером у цьому проекті в китайській виробничій компанії Jetta, яка займається випуском цієї іграшки. – Робот інтегрується зі смартфоном на Android, який виступає його мозком та очима. Ведмедик використовує обчислювальну потужність та сенсори мобільника, завдяки чому його вдалося зробити компактнішим та легшим у налаштуванні».
Апаратна основа ведмедя
Інженер каже, що зараз ведмедик має більш дитячу зовнішність та експресивніші жести порівняно з попередніми версіями. А більшість частин цієї машини створили за допомогою технології тривимірного друку.
Сам ведмедик оснащений сенсорами тиску – по два на кожній лапі та декількома на тілі. У голову робота вставляється смартфон, який дозволяє йому показувати анімовані очі та розмовляти з дітьми через вбудований у телефон динамік. Окрім цього, для орієнтування використовується мікрофон, камера та інші сенсори смартфона.

Датчики ведмедя дозволяють йому відчувати електричні поля, силу та температуру під час того, як його беруть на руки. Він також розпізнає дев’ять типів дотиків: лоскотання, похлопування, штовхання, пошкрябування, тертя, стискання, сильні ляпаси, ніжнощі та легкий контакт. На кожну з цих дій він реагує схожими на людські емоції, і при цьому навчається, поліпшуючи свою реакцію.
«Рухи, жести та вирази ведмедика відкривають індивідуальний характер, а не машину, – кажуть науковці. – М’яка шкіра на основі кремнію покриває все його тіло, завдяки чому він на дотик, як живий, і дітлахи не бачать технології під нею».
Обіймашка йде у госпіталь
Одним з перших робочих місць робота-ведмедика став центр онкології в дитячій лікарні Бостона. Окрім цього, його передали на тестування до центру інтенсивної хірургічної терапії Бостона.
Науковці вивчають, як діти взаємодіють з машиною та які наслідки це має порівняно з іншими гаджетами, котрі часто використовуються у госпіталях: смартфони, планшети, звичайні плюшеві іграшки тощо. Наявність вбудованих в Обіймашку датчиків дозволяє медикам визначати, скільки болю відчуває дитина, який у неї рівень стресу та роздратування. Науковці також вивчають вплив цього робота на родичів та батьків дітей.
За матеріалами: BBC