При інсталяції у мозок електронних пристроїв виникає проблема їхнього енергоживлення. Пряме підключення проводів через отвір у черепі – не найкращий варіант, тому що є ризик інфекцій і витоку рідини. Група японських інженерів із Технологічного університету Тойохасі пропонує більш практичний підхід, який усуває такі ризики і дозволяє пацієнтам вільно рухатися при імплантованих контактах мозок-комп’ютерного інтерфейсу.
Суть розробленого методу – у бездротовій передачі енергії. Інженери розмістили мікросхему прийому електрики на надтонкій плівці завтовшки всього 5 мікрометрів. Тут же вони розмістили антену і випрямляч для перетворення радіочастотного сигналу на постійний струм. Загальний розмір пристрою становить 27х5 мм, а гнучка плівка може приймати форму поверхні. За подібною схемою працюють популярні сьогодні мікросхеми RFID.
Мозок-комп’ютерні інтерфейси (BCI) значно полегшать життя людей із порушеннями рухової функції. Наприклад, вони дозволять керувати механічними кінцівками силою думки.
