На початку фрилансерство вважалося ідеальною роботою: сам керуєш графіком, можна працювати на кількох працедавців одночасно, вільне пересування без прив’язки до офісного столу тощо. Але на практиці виявилося, що при цьому бракує кількох дуже важливих речей, які надає офіційна робота. Вирішити їх збирається мобільний додаток Alia.
Неофіційні робітники та фрилансери сьогодні складають суттєву частку економіки, і її ще називають гіг-економікою. Останніми роками така модель роботи з персоналом навіть дозволила створити величезні транснаціональні корпорації – згадайте Uber, Lyft та інших. Українцям вона знайома вже давно, адже гіг-економіка – це люди, які працюють без будь-якого офіційної трудової угоди.
Працедавці гіг-економіки всіляко рекламують її переваги. В Uber у 2015 році опублікували, що лише в США на неї працює 160 тисяч водіїв, і 76% вибрали цей стартап через підвищені заробітки. А 63% вважає, що з Uber вони мають більше часу на родину та власні справи. За даними компанії, її водії у 2015 році в середньому заробляли $19,04 на годину з урахуванням виплат Uber. При цьому звичайні таксисти в США, за даними Бюро статистики, отримували того року лише $12,90 разом з чайовими. Професійні таксисти в Uber отримували до $23 на годину, а власники лімузинів – до $27.
Однак, зі слів водіїв, ситуація була зовсім не райдужною – зарплатня водіїв у 2015 році складала $10,60. Але з черговим зниженням вона впала більше – на 25%, до $8. Водіям такі заробітки не вигідні, і Uber довелося ввести в деяких містах гарантовану погодинну оплату.
За даними дослідження американської агенції NDWA, у 2017 році майже 23% неофіційних працівників отримують менше встановленого законом мінімального рівня. Майже 70% заробляють менше $13 на годину. Фрилансери та неофіційні робітники також позбавлені медичного страхування, оплачуваних відпусток, безплатно працюють понаднормово та не мають інших переваг, які мають офіційно працевлаштовані.
Ситуація в гіг-економіці досягла такої точки, що змусила втручатися владу. Минулого року сенатор США Мар Ворнер запропонував законопроект, який би захищав неофіційних робітників. Публічно про необхідність такої підтримки фрилансерів також заявили директор Uber Дара Хосровхахі, а також керівники компаній Lyft, Handy та Instacart.
Поки влада та самі компанії лише розмірковують над тим, наскільки фрилансерам та неофіційним робітникам потрібні соціальні гарантії, розробники додатка Alia втілюють простішу систему. Його автор – студія Fair Care Labs створила додаток для прибиральників, які часто працюють без угод.
Ідея Alia в тому, щоб клієнт прибиральника вносив у цей додаток від $5 та більше за кожне прибирання. Ці внески є добровільними, а завдання самого прибиральника – розповісти про існування такого додатка. Далі кошти збираються на рахунку прибиральника в Alia, які той може використати як страховку на випадок хвороби, необхідності взяти вихідний тощо. Можна також влаштувати собі оплачувану відпустку з бюджетом у $120 на день.
Перед запуском Alia його головний розробник Сем Візербі поспілкувався як із самими прибиральниками, так і з їхніми клієнтами. Прибиральники жалілися, що їхня робота не дає їм базових соціальних гарантій. При цьому клієнти прибиральників були не проти допомогти людям мати оплачувану відпустку, але не знали, з чого почати.
Хоча Alia розроблювали в першу чергу для прибиральників, автори кажуть, що додатком можуть скористатися всі, хто не має офіційної роботи. Однак при цьому експерти кажуть, що все-таки потрібна законодавча система захисту фрилансерів. «Обов’язкова система була б кращою, – говорить експерт Інституту роботи майбутнього в Аспені Ліббі Редер. – Вона б дала більше впевненості та стабільності».
